1Якщо чоловік відішле свою жінку, і вона піде від нього і буде іншому чоловікові, чи повернувшись ще повернеться до нього? Чи не опоганюючись опоганиться та жінка? І ти розпустувала з численними пастухами і ти повернулася до Мене, говорить Господь.
2Піднеси твої очі на випрямлення і поглянь де ти не опоганилася. Ти сіла на їхніх дорогах як опущений крук і ти опоганила землю твоїми розпустами і твоїми злобами.
3І ти мала багато пастухів собі на спотикання. У тебе був вид розпусниці, ти стала безвстидною до всіх.
4Чи ти не назвала Мене домом і батьком і володарем твого дівицтва?
5Чи останеться на віки, чи буде збережена на гнів? Ось ти сказала і зробила цю погань і спромоглася (на це).
6І сказав Господь до мене в днях царя Йосії: Чи ти побачив, що Мені зробило переселення Ізраїля? Вони пішли на всяку високу гору і під всяким кріслатим деревом і там розпустували.
7І Я сказав після того, як вона це все зробила: Повернися до Мене, і вона не повернулася. І невірна Юда побачила її невірність.
8І побачила, що вона була схоплена через все, в чому чужоложило поселення Ізраїля, і Я її відіслав і Я їй дав книгу відпуску. І не злякалася невірна Юда і пішла і розпустувала і вона.
9І на ніщо була її розпуста, і вона чужоложила з каменем
10і з деревом. І в усьому цьому не повернулася до Мене невірна Юда всім своїм серцем, але обманливо.
11І сказав Господь до мене: Ізраїль оправдала свою душу більше ніж невірна Юда.
12Піди і прочитай ці слова на півночі і скажеш: Повернися до Мене, поселення Ізраїля, говорить Господь, і не скріплю моє лице проти вас. Бо Я милосердний, говорить Господь, і не гніватимуся на вас на віки.
13Лише пізнай твою неправедність, бо ти згрішила проти твого Господа Бога і розсипала твої шляхи чужинцям під всяким кріслатим деревом, а мого голосу ти не почула, говорить Господь.
14Поверніться сини, що відступили, говорить Господь, бо Я заволодію вами і заберу вас одного з міста і двох з батьківщини і введу вас до Сіона
15і дам вам пастирів за моїм серцем, і пастимуть вас, пасучи вміло.
16І буде як помножитеся і побільшитеся на землі в тих днях, говорить Господь, більше не скажуть: Кивот завіту святого Ізраїля. Не ввійде на серце, не назветься, ані не відвідається, і більше не зробиться.
17В тих днях і в тому часі назвуть Єрусалим господним престолом, і до нього зберуться всі народи і не підуть більше за побажаннями їхнього поганого серця.
18В тих днях ввійдуть дім Юди до дому Ізраїля, і прийдуть разом з землі з півночі і зі всіх країн на землю, яку унаслідили їхні батьки.
19І я сказав: Хай буде, Господи. Бо поставлю тебе між дітей і дам тобі вибрану землю насліддя Бога Вседержителя народів. І Я сказав: Назвете Мене батьком і не відвернетеся від Мене.
20Лише так як знехтувала жінка своїм чоловіком, так знехтував Мною дім Ізраїля, говорить Господь.
21Чути із губ голос плачу і благання синів Ізраїля, бо неправедно вчинили в своїх дорогах, забули їхнього святого Бога.
22Повертаючись поверніться сини, і оздоровлю ваші побиття. Ось ми будемо твої, бо Ти наш Господь Бог.
23Поправді на обману були горби і сила гір, спасіння Ізраїля лише через нашого Господа Бога.
24А встид знищив труди наших батьків від нашої молодости, їхні вівці і їхню скотину і їхніх синів і їхніх дочок.
25Ми заснули в нашому встиді, і нас покрило наше безчестя, томущо ми і наші батьки згрішили перед нашим Богом від нашої молодості аж до цього дня, і ми не послухалися голосу нашого Господа Бога.