1І сказав: Так говорить Господь: Я згадав милосердя твоєї молодості і любов твого шлюбу коли ти ішов за святим Ізраїля, говорить Господь.
2Ізраїль святий Господеві, початок його плодів. Всі, що його їдять, вчинять переступ, на них прийде зло, говорить Господь.
3Послухайте господне слово, доме Якова і вся батьківщина дому Ізраїля.
4Так говорить Господь: Який переступ знайшли в Мені ваші батьки, що відступили далеко від Мене і пішли за марнотами і стали дурними?
5І не сказали: Де є Господь, що нас вивів з єгипетскої землі, що попровадив нас в пустині в невідомій і непрохідній землі, в безводній і безплідній землі, в землі, в якій не пройшов нею ніхто і там людина не замешкала?
6І Я вас ввів до Кармилу, щоб ви їли його плоди і його добра. І ви ввійшли і ви опоганили мою землю і поставили моє насліддя як гидоту.
7Священики не сказали: Де є Господь? І ті, що держать закон, Мене не знали, і пастирі Мене не почитали, і пророки пророкували Ваалом і пішли за некорисним. Через це ще судитимуся з вами, говорить Господь, і судитимуся з синами ваших синів.
8Тому перейдіть до островів хеттімів і погляньте, і пішліть до Кидара і докладно розгляньте, і подивіться чи таке сталося.
9Чи народи змінять своїх богів? І вони не боги. А мій нарід змінив свою славу (на ту), з якої не матимуть користи.
10Небо цим жахнулося і дуже, дуже задрижало, говорить Господь.
11Бо дві і погані (речі) зробив мій нарід. Вони оставили мене, джерело живої води, і викопали собі розбиті стави, які не зможуть зібрати води.
12Чи Ізраїль є рабом, чи він роджений в домі (слуга)? Чому він став на розграблення?
13На нього ревіли леви і видали свій голос, вони зробили його землю пустинею, і знищили його міста, щоб (там) не мешкати.
14І сини Мемфея і Тафни тебе пізнали і наглумилися з тебе.
15Чи не те, що ти Мене оставив, тобі це зробило? Говорить Господь Бог твій.
16І тепер, що тобі і єгипетській дорозі, щоб пити воду Ґіона? І що тобі й дорозі ассирійців, щоб пити воду рік?
17Напоумить тебе твоє відступство і твоя злоба тебе оскаржить. І пізнай і знай, що тобі гірко (коли) ти Мене оставиш, говорить Господь Бог твій. І ти Мені не милий, говорить Господь Бог твій.
18Бо від віку ти розбив твоє ярмо, ти розкинув твої кайдани і ти сказав: Не служитиму, але піду на всякий високий горб, і під всяким кріслатим деревом, там розліюся в моїй розпусті.
19Я ж тебе насадив, ввесь правдивий плодовитий виноградник. Як ти повернулася в гіркоту, в чужий виноград.
20Хоч помиєшся в соді і помножиш собі зілля, будеш занечищена твоїми неправедностями переді Мною, говорить Господь.
21Як скажеш: Я не опоганилася і я не пішла за Ваалом? Поглянь на твої дороги, на цвинтарі, і пізнай що ти зробила. Вечером закричав її голос, свої дороги
22вона поширила на води пустині, була несена вітром в бажаннях своєї душі, вона була видана. Хто її поверне? Всі ті, що її шукають не трудитимуться, знайдуть її у її впокоренні.
23Поверни твою ногу з острої дороги і твоє горло від спраги. А вона сказала: Змужнію. Бо я полюбила чужих і пішла за ними.
24Як встид злодія коли буде викинений, так завстидаються сини Ізраїля, вони і їхні царі і їхні володарі і їхні священики і їхні пророки.
25Вони сказали дереву, що: Ти мій Батько, і каменю: Ти мене породив, і повернули до Мене плечі і не їхні лиця. І в часі їхнього зла скажуть: Встань і спаси нас.
26І де є твої боги, яких ти собі зробив? Може встануть і тебе спасуть в часі твого лиха? Бо твої Боги були за числом твоїх міст, Юдо, і за числом доріг Єрусалиму жертвували Ваалові.
27Навіщо говорите до Мене? Ви всі не почитали і ви всі вчинили проти Мене беззаконня, говорить Господь.
28Даремно Я побив ваших синів, ви не сприйняли напоумлення. Меч пожер ваших пророків як лев, що нищить, і ви не побоялися.
29Послухайте господне слово: Так говорить Господь: Чи Я був пустинею для Ізраїля, чи засушеною землею? Навіщо сказав мій нарід: Не володітимуть нами і більше не прийдемо до Тебе?
30Чи молода забуде свою красу і дівчина свою прикрасу? А мій нарід Мене забув в днях, яким немає числа.
31Що це ще доброго вчиниш в твоїх дорогах, щоб знайти любов? Не так, але й зло ти вчинила, щоб опоганити твої дороги.
32І в твоїх руках знайдено кров невинних душ. Я їх знайшов не в ровах, але під кожним деревом.
33І ти сказала: Невинна я, але хай відвернеться його гнів від мене. Ось Я суджуся з тобою коли ти говориш: Я не згрішила.
34Як це, що ти дуже знехтувала (Мною), щоб повторити твої дороги? І ти завстидаєшся Єгипту, так як ти завстидалася асура.
35Бо і звідти вийдеш, і твої руки (будуть) на твоїй голові. Бо Господь відкинув твою надію, і тобі в ній не пощастить.