Jeremiah 2
1 І сказав: Так говорить Господь: Я згадав милосердя твоєї молодості і любов твого шлюбу коли ти ішов за святим Ізраїля, говорить Господь.
2 Ізраїль святий Господеві, початок його плодів. Всі, що його їдять, вчинять переступ, на них прийде зло, говорить Господь.
3 Послухайте господне слово, доме Якова і вся батьківщина дому Ізраїля.
4 Так говорить Господь: Який переступ знайшли в Мені ваші батьки, що відступили далеко від Мене і пішли за марнотами і стали дурними?
5 І не сказали: Де є Господь, що нас вивів з єгипетскої землі, що попровадив нас в пустині в невідомій і непрохідній землі, в безводній і безплідній землі, в землі, в якій не пройшов нею ніхто і там людина не замешкала?
6 І Я вас ввів до Кармилу, щоб ви їли його плоди і його добра. І ви ввійшли і ви опоганили мою землю і поставили моє насліддя як гидоту.
7 Священики не сказали: Де є Господь? І ті, що держать закон, Мене не знали, і пастирі Мене не почитали, і пророки пророкували Ваалом і пішли за некорисним. Через це ще судитимуся з вами, говорить Господь, і судитимуся з синами ваших синів.
8 Тому перейдіть до островів хеттімів і погляньте, і пішліть до Кидара і докладно розгляньте, і подивіться чи таке сталося.
9 Чи народи змінять своїх богів? І вони не боги. А мій нарід змінив свою славу (на ту), з якої не матимуть користи.
10 Небо цим жахнулося і дуже, дуже задрижало, говорить Господь.
11 Бо дві і погані (речі) зробив мій нарід. Вони оставили мене, джерело живої води, і викопали собі розбиті стави, які не зможуть зібрати води.
12 Чи Ізраїль є рабом, чи він роджений в домі (слуга)? Чому він став на розграблення?
13 На нього ревіли леви і видали свій голос, вони зробили його землю пустинею, і знищили його міста, щоб (там) не мешкати.
14 І сини Мемфея і Тафни тебе пізнали і наглумилися з тебе.
15 Чи не те, що ти Мене оставив, тобі це зробило? Говорить Господь Бог твій.
16 І тепер, що тобі і єгипетській дорозі, щоб пити воду Ґіона? І що тобі й дорозі ассирійців, щоб пити воду рік?
17 Напоумить тебе твоє відступство і твоя злоба тебе оскаржить. І пізнай і знай, що тобі гірко (коли) ти Мене оставиш, говорить Господь Бог твій. І ти Мені не милий, говорить Господь Бог твій.
18 Бо від віку ти розбив твоє ярмо, ти розкинув твої кайдани і ти сказав: Не служитиму, але піду на всякий високий горб, і під всяким кріслатим деревом, там розліюся в моїй розпусті.
19 Я ж тебе насадив, ввесь правдивий плодовитий виноградник. Як ти повернулася в гіркоту, в чужий виноград.
20 Хоч помиєшся в соді і помножиш собі зілля, будеш занечищена твоїми неправедностями переді Мною, говорить Господь.
21 Як скажеш: Я не опоганилася і я не пішла за Ваалом? Поглянь на твої дороги, на цвинтарі, і пізнай що ти зробила. Вечером закричав її голос, свої дороги
22 вона поширила на води пустині, була несена вітром в бажаннях своєї душі, вона була видана. Хто її поверне? Всі ті, що її шукають не трудитимуться, знайдуть її у її впокоренні.
23 Поверни твою ногу з острої дороги і твоє горло від спраги. А вона сказала: Змужнію. Бо я полюбила чужих і пішла за ними.
24 Як встид злодія коли буде викинений, так завстидаються сини Ізраїля, вони і їхні царі і їхні володарі і їхні священики і їхні пророки.
25 Вони сказали дереву, що: Ти мій Батько, і каменю: Ти мене породив, і повернули до Мене плечі і не їхні лиця. І в часі їхнього зла скажуть: Встань і спаси нас.
26 І де є твої боги, яких ти собі зробив? Може встануть і тебе спасуть в часі твого лиха? Бо твої Боги були за числом твоїх міст, Юдо, і за числом доріг Єрусалиму жертвували Ваалові.
27 Навіщо говорите до Мене? Ви всі не почитали і ви всі вчинили проти Мене беззаконня, говорить Господь.
28 Даремно Я побив ваших синів, ви не сприйняли напоумлення. Меч пожер ваших пророків як лев, що нищить, і ви не побоялися.
29 Послухайте господне слово: Так говорить Господь: Чи Я був пустинею для Ізраїля, чи засушеною землею? Навіщо сказав мій нарід: Не володітимуть нами і більше не прийдемо до Тебе?
30 Чи молода забуде свою красу і дівчина свою прикрасу? А мій нарід Мене забув в днях, яким немає числа.
31 Що це ще доброго вчиниш в твоїх дорогах, щоб знайти любов? Не так, але й зло ти вчинила, щоб опоганити твої дороги.
32 І в твоїх руках знайдено кров невинних душ. Я їх знайшов не в ровах, але під кожним деревом.
33 І ти сказала: Невинна я, але хай відвернеться його гнів від мене. Ось Я суджуся з тобою коли ти говориш: Я не згрішила.
34 Як це, що ти дуже знехтувала (Мною), щоб повторити твої дороги? І ти завстидаєшся Єгипту, так як ти завстидалася асура.
35 Бо і звідти вийдеш, і твої руки (будуть) на твоїй голові. Бо Господь відкинув твою надію, і тобі в ній не пощастить.