1Слово, що було від Господа до Єремії, коли до нього цар Седекія післав Пасхора сина Мелхії і Софонію сина Маассея священника, кажучи:
2Запитайся за нас Господа, бо цар Вавилону повстав проти нас, чи вчинить Господь за всіма своїми подивугідними ділами, і той відійде від нас?
3І сказав до них Єремія: Так скажете до Седекії царя Юди:
4Так говорить Господь: Ось Я відвертаю воєнну зброю, якою ви воюєте з Халдеями, що окружили вас зі зовні мура, до середини цього міста,
5і Я воюватиму проти вас простягненою рукою і сильним раменом з гнівом і великою люттю
6і побю великою смертю всіх, що живуть в цьому місті, людей і скотину, і вони помруть.
7І після цього, говорить Господь, видам Седекію царя Юди і його слуг і нарід, що в цьому місті остався від смерти і від голоду і від меча, в руки їхніх ворогів, що шукають їхню душу, і зарубають їх лезом меча. Не пощаджу їх і не помилую їх.
8І скажеш до цього народу: Так говорить Господь: Ось Я дав перед вашим лицем дорогу життя і дорогу смерти.
9Хто сидить в цьому місті помре від меча і від голоду, і хто вийде, щоб пристати до Халдеїв, що вас замкнули, житиме, і його душа буде як здобич, і житиме.
10Томущо Я скріпив моє лице проти цього міста на зло і не на добро. Воно буде видане до рук царя Вавилону, і він його спалить огнем.
11Доме царя Юди, послухайте господне слово.
12Доме Давида, так говорить Господь: Судіть вранці суд і вийміть ограбленого з руки того, що йому чинить зло, щоб мій гнів не піднявся як огонь і не розгорівся, і не буде того, хто згасить.
13Ось Я до тебе, що живеш в долині Сор на рівнині, що говорите: Хто нас залякає? Чи хто ввійде до нашого помешкання?
14І Я запалю огонь в його лісі, і він пожере все, що довкруги нього.