1Сталося ж, що в тому часі захворів Езекія аж до смерти. І прийшов до нього пророк Ісая син Амоса і сказав до нього: Так говорить Господь: Заповідж про твій дім, бо ти вмираєш і не житимеш.
2І Езекія відвернув своє лице до стіни і помолився до Господа,
3кажучи: Згадай, Господи, як я ходив перед Тобою в правді праведним серцем і я зробив вгодне перед Тобою. І заплакав Езекія великим плачем.
4І було господне слово до Ісаї, кажучи:
5Іди й скажи Езекії: Так говорить Господь Бог Давида твого батька: Я почув голос твоєї молитви і Я побачив твої слези. Ось додаю до твого часу пятнадвять літ.
6І спасу тебе з руки царя ассирійців і обороню це місто.
7Це ж тобі знак від Господа, що Бог зробить це слово.
8Тінь ступенів, яке пройшло сонце, десять ступенів дому твого батька, поверну сонце на десять ступенів. І сонце пішло взад на десять ступенів, які пройшла тінь.
9Молитва Езекії царя Юдеї, коли він захворів і встав від своєї хвороби.
10Я сказав: На висоті моїх днів в брамах аду оставлю осталі літа.
11Я сказав: Більше не побачу спасіння Бога на землі, більше не побачу людини
12з мого роду. Я оставив остале мого життя. Вийшло воно і відійшло від мене, так як той, що згортає шатро, після того як поставив, мій дух був в мені як основа ткача, який наближається, щоб відтяти. В тому дні я був переданий
13аж до ранку як левові. Так він розбив мої кості, бо від дня аж до ночі я був переданий.
14Як ластівка, так закричу, і як голубка, так повчуся. Бо очі мої перестали глядіти на висоту неба до Господа, Який мене визволив
15і забрав біль моєї душі.
16Господи, про це Тобі сповіщено, і Ти підняв мій подих і потішившись я ожив.
17Бо Ти підняв мою душу, щоб не згинула, і відкинув від мене всі мої гріхи.
18Бо Тебе не похвалять ті, що в аді, ані мертві Тебе не поблагословлять, ані не надіятимуться ті, що в аді, на твоє милосердя.
19Ті, що живуть, Тебе поблагословлять так як і я. Від нині бо зроблю дітей, які сповістять твою праведність,
20Господи мого спасіння. І не спочину благословляючи Тебе з псалтирем всі дні мого життя перед домом Бога.
21І сказав Ісая до Езекії: Візьми клапоть фіґів і розітри і наліпи і будеш здоровим.
22І сказав Езекія: Це знак, що я ввійду до дому Господа Бога.