1І сталося, коли цар Езекія почув, він роздер одіж і зодягнувся мішком і ввійшов до господнього дому.
2І він післав Еліякіма економа і Сомну писаря і священичих старців зодягнених в мішки до пророка Ісаї сина Амоса,
3і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Сьогоднішний день - день смутку і впокорення і оскарження і гніву, бо прийшов біль на ту, що родить, а вона не має сили родити.
4Хай твій Господь Бог вислухає слова Рапсакіма, які післав цар ассирійців, щоб впокорити живого Бога і впокорити словами, які почув твій Господь Бог. І помолися до твого Господа Бога про тих, що осталися.
5І прийшли раби царя до Ісаї,
6і сказав їм Ісая: Так скажете до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими мене впокорили старшини ассирійських царів.
7Ось Я накину на нього дух, і почувши вість він повернеться до своєї країни і впаде від меча в його землі.
8І повернувся Рапсакім і застав царя, що облягав Ломну. І цар ассирійців почув, що
9вийшов Трак цар етіопців воювати з ним. І почувши повернувся і післав послів до Езекії, кажучи:
10Так скажете Езекії цареві Юдеї: Хай не обманить тебе твій Бог, на Якого ти поклав надію на Нього, кажучи: Єрусалим не буде виданий в руки царя ассирійців.
11Чи ти не почув, що зробили ассирійські царі з усією землею, як вигубили (її)?
12Чи боги народів визволили тих, яких вигубили мої батьки, а Ґозан і Харран і Фафес, які є в країні Телсада?
13Де є царі Емата і Арфада і міста Сепфаріма, Анаґа, Уґава?
14І Езекія взяв книгу від послів і відкрив її перед Господом,
15і Езекія помолився до Господа, кажучи:
16Господи Саваоте Боже Ізраїля, що сидиш на херувимах, Ти одинокий Бог всякого царства вселенної, ти зробив небо і землю.
17Вислухай, Господи, поглянь, Господи, і подивися на слова, які післав Сеннахирім, щоб зневажити живого Бога.
18Бо поправді ассирійські царі спустошили всю вселенну і їхню країну
19і вкинули їхніх божків в огонь, бо вони не були богами, але ділами людських рук, дерево і каміння, і їх знищили.
20Ти ж, Господи Боже наш, спаси нас з їхньої руки, щоб кожне царство землі пізнало, що Ти одинокий Бог.
21І до Езекії був післаний Ісая син Амоса і сказав йому: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Я почув те, про що Ти помолився до мене відносно Сеннахиріма царя ассирійців.
22Це слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе дівчино, дочко Сіоне, над тобою покивав голову, дочко Єрусалиме.
23Кого ти зневажив і розгнівив? Чи до кого ти підняв твій голос? І ти не підняв до висот твоїх очей до святого Ізраїля.
24Бо через післанців ти зневажив Господа. Бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір множеством колісниць і аж до кінців Ливану і зрізав висоту свого кедра і красу кипариса і я ввійшов до висоти части лісу
25і я поставив греблю і висушив води і ввесь збір вод.
26Чи ти не почув цього від давна, те, що Я зробив? Від давних днів Я заповів, а тепер Я показав спустошити народи в твердинях і тих, що живуть в закріплених містах.
27Я зробив руки слабкими, і вони посохли і стали сухими, як трава на дахах, і як зелень.
28Тепер же Я знаю твій спочинок і твій вихід і твій вхід.
29А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, і вкладу кільце у твої ніздрі і уздечку в твої губи і поверну тебе дорогою, якою ти нею пішов.
30Це ж тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, а другого року те, що осталося, а третього, сіючи пожнете, і насадіть виноградники і їстимете їхній плід.
31І буде, що ті, які осталися в Юдеї, випустять корінь вділ і видадуть вгорі насіння.
32Бо з Єрусалиму вийдуть ті, що осталися, і ті, що спаслися, з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить.
33Через це так говорить Господь на царя ассирійців: Він не ввійде до цього міста, ані не вкине на нього стрілу, ані не покладе на нього щита, ані не окружить його валами,
34але дорогою, якою пішов, нею повернеться. Так говорить Господь.
35Я обороню це місто, щоб його спасти задля Мене і задля Давида мого раба.
36І вийшов господний ангел і вигубив в ассирійському обозі сто вісімдесять пять тисяч, і вставши вранці знайшли всі тіла мертвими.
37І повернувшись, ассирійський цар відійшов і замешкав в Ніневії.
38І як він покланявся в домі Насараха свого бога, Адрамелех і Сарасар, його сини, побили його мечами, а вони спаслися в Арменії. І зацарював Асорадан його син замість нього.