1Слово, що проти Дамаску. Ось Дамаск буде забраний з поміж міст і буде на падіння,
2оставлений на віки, на ложе стад і спочинок, і не буде переслідувача.
3І більше не буде твердинею, щоб туди втік Ефраїм, і більше не буде царства в Дамаску, і ті, що осталися з сирійців, згинуть. Бо ти не кращий від синів Ізраїля і їхньої слави. Так говорить Господь Саваот:
4Буде в тому дні зникнення слави Якова, і велич його слави захитається.
5І буде так нече б хтось зібрав жнива, що стоять, і пожав насіння колосся, і буде так наче б хтось зібрав колосся в плідній долині
6і осталася в ній стерня, чи наче плоди оливкового дерева два або три на вершку висоти, або чотири, чи пять оставлені на його галузках. Так говорить Господь Бог Ізраїля.
7В той день людина надіятиметься на Того, Хто її створив, а її очі поглянуть на святого Ізраїля,
8і не будуть надіятися на жертівники, ані на діла їхніх рук, які зробили їхні пальці, і не дивитимуться на їхні дерева, ані на їхні гидоти.
9В тому дні твої міста будуть покинуті, так як покинули аморреї і евеї від лиця синів Ізраїля, і будуть спустошені,
10томущо ти оставив Бога твого спасителя і не згадав за Господа твого помічника. Через це насадиш невірного садженця і невірне насіння.
11А в дні, в якому насадиш, заблудиш. А що вранці посієш, зацвите на жнива в день коли унаслідиш, і так як батько людини, даси насліддя своїм синам.
12Горе множеству численних народів. Як море, що хвилюється, так будете стривожені, і плечі численних народів зашумлять як вода.
13Численні народи наче багато води, наче багато води, що несеться силою. І проклине його і далеко його прожене як порох полови, тих, що віють проти вітру, і як порох коліс несений бурею.
14На вечір буде плач, раннім ранком і не буде. Це часть тих, що вас полонили, і насліддя тих, що замість вас унаслідили.