1І Господь помилує Якова і ще вибере Ізраїля, і вони спочинуть на їхній землі, і до них пристане приходько і пристане до дому Якова,
2і візьмуть їх народи і введуть до їхнього місця, і вони унаслідять і розмножаться на землі Бога в рабів і рабинь. І будуть полоненими ті, що їх полонили, і підвладними будуть ті, що панували над ними.
3І буде в тому дні, що Бог дасть тобі спочинок від болів і твого гніву і твого тяжкого рабства, яким ти їм послужив.
4І піднімеш це ридання над царем Вавилону і скажеш в тому дні: Як спинився вимагач і спинився той, що наганяв?
5Бог знищив ярмо грішних, ярмо володарів.
6Побивши нарід гнівом, невилічимою раною, Він, що побиває раною гніву нарід, якого не пощадив,
7спочив впевнено. Вся земля кричить з веселістю,
8і дерева Ливану зраділи тобою і кедр Ливану: Відколи ти заснув, не вийшов той, хто нас зрізує.
9Ад вдолі огірчився зустрівши тебе, встали проти тебе всі велетні, володарі землі, вони підняли з своїх престолів всіх царів народів.
10Всі відповідять і скажуть тобі: І ти полонений, так як і ми, ти ж до нас причислений.
11А твоя слава зійшла до аду, твоя велика веселість. Під тобою розсиплять гній, і твоє покриття червяк.
12Як він випав з неба, рання зоря, що сходить вранці? Розбитий до землі той, що посилає до всіх народів.
13Ти ж сказав у твоїм розумі: Піднімуся до неба, вище від божих зірок поставлю мій престіл, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі,
14піднімуся понад хмари, буду такий як Всевишний.
15А тепер зійдеш до аду і до основ землі.
16Ті, що тебе побачать будуть тобою здивовані і скажуть: Це чоловік, що розгнівав землю, що сколихнув царів?
17Що поклав всю вселенну пустинею і вигубив міста, що не освободив тих, що в полоні.
18Всі царі народів заснули в пошані, людина в своїм домі.
19А ти будеш вкинений в горах як зогиджений мертвий з багатьма мертвими вигубленими мечами, що сходять до аду. Так як одіж замішана в крові не буде чистою,
20так ані ти не будеш чистий, томущо ти знищив мою землю і ти забив мій нарід. Не останешся на віки часу, погане насіння.
21Приготови твоїх дітей на вигублення за гріхи твого батька, щоб не встали і не наслідили землю і не заповнили землю війнами.
22І повстану на них, говорить Господь Саваот, і знищу їхнє імя і останок і насіння, так говорить Господь.
23І поставлю Вавилон пустинею, щоб поселилися гадини, і буде на ніщо. І поставлю його як яму глини на знищення.
24Так говорить Господь Саваот. Так як я сказав, так буде, і так як я врадив, так останеться,
25щоб вигубити Ассирійців з моєї землі і з моїх гір, і будуть на потоптання, і забереться з них їхнє ярмо, і їхня слава буде забрана з рамен.
26Це рада, яку врадив Господь на всю вселенну, і це висока рука над усіма народами вселенної.
27Бо хто рознесе те, що врадив Бог Саваот? І хто відверне високу руку?
28В році, в якому помер цар Ахаз, було це слово.
29Не радійте, всі чужинці, бо знищено ярмо того, що вас бє. Бо з насіння зміїв вийде покоління аспідів, і їхні покоління вийдуть зміями, що літають.
30І він пастиме бідних, а бідні мужі спочинуть в мирі. Він голодом знищить твоє насіння і вигубить твій останок.
31Кричіть, брами міст, хай закричать міста в замішанні, всі чужинці, бо з півночі приходить дим, і не буде існування.
32І що відповідять царі народів? Бо Господь заснував Сіон, і через Нього спасуться впокорені народу.