1Бо цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів був Авраама, коли той повертався з бою з царями, і благословив його;
2і Авраам виділив йому десятину з усього; він насамперед означає цар справедливости; потім же - і цар Салимський, тобто цар миру, -
3без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ані кінця життя; він подібний до Божого Сина і залишається священиком назавжди.
4Бачите, яким великим є той, кому патріярх Авраам дав десятину найкращої здобичі!
5Ті з синів Левія, що одержують священство, мають заповідь за законом брати десятину з людей, тобто із своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.
6А той, що не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама, і поблагословив того, що мав обітниці.
7Без жодної суперечки - менше благословляється більшим.
8І тут десятини одержують смертні люди, а там - той, про кого свідчать, що він живий.
9І, так би мовити, через Авраама й Левій, що бере десятини, дав десятину,
10бо ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.
11Отже, якби досконалість була через левітське священство, - адже через нього народ одержав закон, - то навіщо треба було, щоб з'явився ще інший священик - за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?
12Це тому, що зі зміною священства, треба, щоб змінився і закон.
13Бо той, про кого йдеться, належав до іншого племени, з якого ніхто не мав участи в жертівнику.
14Відомо ж бо, що наш Господь походив з Юди, - а про це плем'я Мойсей нічого не говорив щодо священства.
15Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з'являється інший священик,
16який був таким не за законом тілесної заповіді, але за силою незнищенного життя.
17Бо свідчить: Ти священик навіки за чином Мелхиседека.
18Попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність;
19бо закон нічого не вдосконалив; зміна ж на кращу надію, якою ми наближаємося до Бога.
20І наскільки це не без клятви, - бо вони стали священиками без клятви,
21а цей з клятвою через того, хто до ного каже: Поклявся Господь і не розкається, що ти є священиком навіки [за чином Мелхиседека],
22настільки й Ісус став запорукою кращого заповіту.
23Тих священиків було багато, бо смерть не давала залишатися їм, -
24а цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.
25Тому, будучи завжди живим, і може завжди спасати тих, що приходять до Бога через нього, щоб заступався за них.
26Отакого потрібно було нам архиєрея - святого, незлобивого, невинного, відділеного від грішників, вищого від неба;
27який не має потреби щодня, як архиєреї, приносити жертву спочатку за свої гріхи, а потім за гріхи народу. Бо він це зробив раз, принісши себе.
28Адже закон велів наставляти архиєреями людей, що мають неміч; а слово клятви, що після закону, поставило навіки досконалого сина.