1Віра ж є підставою для надії, доказом речей, недоступних для споглядання.
2У ній були засвідчені давні.
3Вірою розуміємо, що віки створені Божим словом, тож із невидимого постало видиме.
4Вірою Авель приніс Богові більшу жертву, ніж Каїн, нею засвідчено, що він є праведником, бо про його дари свідчив Бог; нею він промовляє і після смерти.
5Вірою Енох був перенесений, щоб не побачив смерти; і його не знайшли тому, що Бог його переніс. Бо перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
6Без віри неможливо догодити. Тим, що приходять до Бога, треба вірити, що він є, і що винагороджує тих, які його шукають.
7Вірою Ной, одержавши об'явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив корабля для врятування свого дому; чим засудив увесь світ і став спадкоємцем тієї справедливости, яка походить з віри.
8Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадщину, - послухався і пішов, не відаючи, куди йде.
9Вірою прибув до обіцяної землі, мов до чужої, оселившись під шатрами з Ісааком і Яковом - співспадкоємцями тієї самої обітниці;
10бо очікував заснування міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
11Вірою ж і сама Сарра, бувши неплідною, дістала силу прийняти насіння - і [народила] в похилому віці, бо вважала вірним того, що обіцяв.
12І тому з одного - й до того ж завмерлого - народилося так багато, - наче зірок на небі, наче піску незліченного край моря.
13Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх, і привітали, і визнали, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
14Бо ті, що так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
15І якби пам'ятали те, звідки відійшли, то мали б доста часу повернутися.
16Нині ж кращого бажають, тобто небесного. Тому Бог не соромиться їх називати себе їхнім Богом: адже він приготував їм місто.
17Авраам, бувши випробовуваний вірою, привів Ісаака, і маючи обітниці, приніс єдинородного сина,
18до якого було сказано, що в Ісаакові назветься твоє насіння.
19Бо він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
20Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
21Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосипових синів - і схилився на руків'я своєї палиці.
22Вірою Йосип, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
23Вірою Мойсей, коли народився, то три місяці переховуваний був своїми батьками, бо побачили вони, що дитя гарне, і не злякалися наказу царя.
24Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином фараонової доньки;
25він краще зволив терпіти з Божим народом, ніж мати насолоду дочасного гріха.
26Він уважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, - бо споглядав винагороду.
27Вірою покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, що бачить Невидимого.
28Вірою справив він Пасху й пролиття крови, щоб той, що вигублював первістків, не доторкнувся до них.
29Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися були й єгиптяни, але потонули.
30Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні.
31Вірою розпусниця Рахав не згинула з невірними, з миром прийнявши розвідників.
32І що ще скажу? Бо мені не стане часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
33які вірою перемогли царства, вчинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев'ячі пащі,
34згасили силу вогню, втекли від гострого меча, набули сили в недузі, були сильними у війнах, обернули до втечі полки чужинців.
35Жінки одержали через воскресіння своїх мертвих; інші ж були закатовані, не одержавши спасіння, щоб мати краще воскресіння.
36Ще інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в'язниць.
37Були побиті камінням, були перерізані, вмерли, зарубані мечем, тинялися в овечих і в козячих шкурах - збідовані, знедолені, покривджені.
38Ті, яких світ не був вартий, тинялися в пустинях, у горах, у печерах, у темних яругах.
39І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці;
40бо Бог передбачив, для нас щось краще, - щоб вони не без нас одержали досконалість!