1Бо закон, маючи тінь майбутнього добра, а не сам образ речей, тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, що приходять.
2Інакше вони перестали б приноситися, бо не було б більше жодного відчуття гріхів у тих, які служать і які раз очистилися.
3Але в них є усвідомлення гріхів щороку,
4бо неможливо, щоб кров телят і цапів відпускала гріхи.
5Тому, входячи до світу, каже: Жертви й приношення ти не схотів, але тіло ти дав мені.
6Всепалення і жертви за гріхи тобі не сподобалися.
7Тоді я сказав: Ось іду, - на початку книги написано про мене, щоб виконати Боже, твою волю.
8Сказавши спочатку, що ні жертви, ні приношень, ні всепалень за гріхи, - які згідно з законом приносяться, - не забажав ти і не вподобав собі-
9потім додав: Ось іду, щоб виконати волю твою. Скасовує він перше, щоб поставити друге.
10В тій волі ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
11І кожний священик стоїть щоденно на службі, і багато разів приносить ті самі жертви, які ніколи не можуть скасувати гріхів.
12Він же, раз принісши жертву за гріхи, завжди сидить праворуч Бога,
13далі очікуючи, доки його вороги не будуть покладені підніжжям його ніг.
14Бо одним приношенням він назавжди вдосконалив тих, що освячуються.
15Свідчить же нам і Святий Дух, згідно із сказаним:
16Оце і є заповіт, що я його заповідаю їм по тих днях, - мовить Господь. - Дам мої закони в їхні серця, і запишу їх у їхній розум, -
17і більше не згадаю їхніх гріхів та їхніх беззаконь.
18А де є відпущення їх, там немає приношення за гріхи.
19Отож, брати, маємо сміливість заходити до святині кров'ю Ісуса -
20новою і живою дорогою, яку він відкрив нам заслоною, тобто своїм тілом,
21і великого архиєрея в Божім домі.
22Приступаймо ж із щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
23Непохитно держімо визнання надії, - бо вірний той, що обіцяв!
24Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любови та добрих діл;
25не залишаймо своїх зібрань, як ото деякі ввели у звичку; але заохочуймося, - і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
26Бо коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання правди, то нема більше жертви за гріхи;
27а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
28Як хто відрікся закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
29Зважте, якої гіршої муки заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крови заповіту, якою освятився, хто зневажив Духа ласки?
30Ми знаємо того, хто сказав: У мене помста - і я відплачу, [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме свій народ.
31Страшна річ - потрапити в руки живого Бога!
32Згадуйте ж минулі дні, коли ви, просвітившись, зазнали великої боротьби терпінь,
33бувши або видовищем у зневагах і знущаннях, або ж спільниками тих, що мали таке життя.
34Ви ж терпіли разом із в'язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе вічне й ліпше майно [на небі].
35Тож не відкидайте вашої сміливости, бо вона має велику винагороду.
36Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
37Бо ще трохи, - дуже недовго - і прийде той, хто йде, - і не забариться.
38Праведний мій житиме вірою, а коли відступить, то моя душа не матиме вподобання в ньому.
39Ми ж не з тих, що відступають на загибель, але з тих, що вірять для спасіння душі.