1Сталося же після двох років побачив Фараон сон. Здавалося йому, що він стояв при ріці,
2і ось наче з ріки вийшли сім корів гарних на вид і вибрані тілом, і паслися на березі.
3Інші ж сім корів вийшли після цих з ріки погані на вид і худі тілом, і паслися при коровах при березі ріки.
4І сім поганих і худих тілом корів зїли сімох корів гарних на вид і вибраних. Встав же Фараон.
5І вдруге бачив сон, і ось сім колосків виходили з одного стебла вибрані і гарні;
6ось і сім колосків тонких і спалені вітром виростали після них;
7і сім тонких і палених вітром колоски пожерли сім вибраних і повних колосків. Встав же Фараон і був сон.
8Сталося ж вранці, і був стурбований своєю душею, і піславши, покликав усіх пояснювачів Єгипту і всіх його мудреців, і Фараон розповів їм сон, і не було нікого, хто б його пояснив Фараонові.
9І сказав головний підчаший до Фараона, кажучи: Пригадую собі сьогодні мій гріх.
10Фараон розгнівався на своїх рабів, і вкинув нас до вязниці в домі голови сторожі, мене ж і головного пекара,
11і бачили ми сон в одній ночі, я і він, ми побачили кожний власний сон.
12Був же там з нами молодець єврей, раб голови сторожі, і ми розповіли йому, і він нам вияснив.
13Сталося ж так як нам вияснив, так і сталося, і мене поставлено назад на мій сан, його ж повішено.
14Піславши ж, Фараон покликав Йосифа, і вивели його з вязниці, і підстригли його, і змінили його одіж, і він пішов до Фараона.
15Сказав же Фараон Йосифові: Я побачив сон і немає нікого хто б його пояснив. Я ж чув про тебе, що кажуть, що ти, послухавши сни, пояснюєш їх.
16Відповівши ж, Йосиф сказав Фараонові: Без Бога не сповіститься Фараонові спасіння.
17Мовив же Фараон Йосифові, кажучи: В моїм сні мені здавалося, що я стояв при березі ріки,
18і наче з ріки вийшло сім корів гарних на вид і вибраних тілом, і паслися на березі.
19І ось інших сім корів вийшли за ними з ріки погані і недобрі видом і худі тілом, таких, яких гірших не бачив я в усій єгипетскій землі.
20І зїли сім поганих і худих корів сімох перших гарних і вибраних корів,
21і ввійшли в їх черева, і не були помітними, бо ввійшли в їхні черева, і їх поганий вид (був) таким як і спочатку. А збудившись, я заснув.
22І я знову побачив в моїм сні, і наче сім колосків вийшли з одного стебла повні і гарні.
23Інші же сім колосків тонкі і палені вітром виростали після них.
24І пожерли сім тонких і палених вітром колоски сімох гарних і повних колосків. Отже, я розповів пояснювачам і не було нікого, хто пояснив би мені.
25І сказав Йосиф Фараонові: Фараоне, сон є один. Те, що Бог чинить, показав Він Фараонові.
26Сім гарних корів є сім років, і сім гарних колосків є сім років. Сон Фараона є один.
27І сім худих корів, що виходили після них, є сім літ, і сім тонких і палених вітром колосків будуть сім років голоду.
28Це ж слово, яке я сказав Фараонові: Те, що Бог чинить, показав Він Фараонові.
29Ось іде сім років великого достатку в усій єгипетскій землі,
30прийде ж після цього сім років голоду і в усій єгипетскій землі забудуться достаток і голод землю знищить,
31і не видно буде достатку на землі через голод, що буде після цього, бо буде дуже сильним.
32Що ж до подвоєння сна, Фараоне, двічі, бо правдивим буде слово у Бога і Бог поспішить його виконати.
33Отже тепер підгледи мудрого і розумного чоловіка, і настанови його над єгипетскою землею.
34І хай зробить Фараон і настановить на землі місцевих старшин, і хай зберуть пяту часть усього урожаю єгипетської землі за сімох років достатку,
35і хай зберуть всю їжу цих сімох гарних років, що приходять, і хай зібрана буде пшениця в руки Фараона, їжа хай стережена буде в містах.
36І буде їжа збережена землі на сім літ голоду, які будуть в єгипетській землі, і не згине земля в голоді.
37Вгодили ж слова перед Фараоном і перед всіма його рабами,
38і сказав Фараон всім своїм рабам: Де знайдемо таку людину, яка має в собі Божого духа?
39Сказав же Фараон Йосифові: Томущо тобі Бог показав це все, немає людини мудрішої і розумнішої від тебе.
40Ти будеш над моїм домом, і твоїх уст хай слухається ввесь мій нарід. Тільки престолом я перевищатиму тебе.
41Сказав же Фараон Йосифові: Ось сьогодні настановляю тебе над усією єгипетскою землею.
42І Фараон, знявши перстень з своєї руки, дав його Йосифові на руку, і зодягнув його в червону одіж, і поклав золотий ланцюжок на його шию.
43І посадив його на свою другу колісницю, і проповідник проголосив перед ним, і поставив його над усією єгипетською землею.
44Сказав же Фараон Йосифові: Я Фараон; без тебе ніхто не піднесе своєї руки в усій єгипетській землі.
45І назвав Фараон імя Йосифа Псонтомфаних. І дав йому Асеннету дочку Пентефрія, жерця міста Сонця, йому за жінку.
46Йосиф же мав тридцять літ коли став перед Фараоном царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від лиця Фараона, і пройшов усю єгипетську землю.
47І дала земля жнива в сімох роках достатку;
48і він зібрав усю їжу сімох літ, в яких був достаток в єгипетській землі, і поклав їжу в містах, їжу рівнин довколо міста поклав в ньому.
49І Йосиф зібрав пшеницю, як морський пісок, дуже багато, доки не можна було почислити, бо не було числа.
50В Йосифа ж було два сини, раніше ніж прийшло сім років голоду, яких йому породила Асеннет дочка Петефрія, жерця міста Сонця.
51Назвав же Йосиф імя первородного Манассій, бо: Бог дав мені забути всі мої болі і все мого батька.
52Імя ж другому назвав Ефраїм, бо: Побільшив мене Бог в землі мого упокорення.
53Минуло ж сім літ достатку, які були в єгипетській землі,
54і почали надходити сім літ голоду, так як сказав Йосиф. І був голод в усій землі, а в усій єгипетській землі були хліби.
55І зголодніла вся єгипетска земля. Закричав же нарід до Фараона за хлібами. Сказав же Фараон усім єгиптянам: Ідіть до Йосифа, і що лиш скаже вам, зробіть.
56І голод був на лиці всієї землі. Відкрив же Йосиф усі шпихлірі і продавав всім єгиптянам,
57і всі країни прийшли до Єгипту купувати у Йосифа, бо голод заволодів по всій землі.