1І довершені були небо і земля і все їх упорядкування.
2І закінчив Бог в день шостий свої діла, які зробив, і спочив у день сьомий від всіх діл своїх, які створив.
3І поблагословив Бог день сьомий і освятив його, бо в ньому спочив від всіх своїх діл, які почав Бог творити.
4Це книга буття неба і землі, коли сталося, в той день, в якому створив Бог небо і землю
5і всю зелень поля раніше ніж були на землі і всю траву поля раніше ніж посходила: бо не дав Бог дощу на землю, і не було людини щоб обробляти землю.
6Джерело ж виходило з землі і напоювало все обличчя землі.
7І створив Бог людину порох з землі, і вдихнув в її лице подих життя, і стала людина душею живою.
8І насадив Господь Бог рай в Едемі на сході і поставив там людину, яку створив.
9І виростив Бог ще з землі всяке дерево гарне на вигляд і добре до їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання знання добра і зла.
10Ріка ж виходить з Едему, щоб напоїти рай: звідти розділяється на чотири начала.
11Імя одного Фісон: цей окружає всю землю Евілатську, там де є золото,
12золото ж тієї землі добре, і там є антракс і камінь зелений.
13Й імя ріки другої Ґеон: вона та, що окружає всю землю Етіопії.
14І третя ріка Тигр: вона пропливає напроти Ассирійців. Четверта ж ріка - це Евфрат.
15І взяв Господь Бог людину, яку сотворив, і поставив її в раю, щоб обробляла його і сторожила.
16І заповів Господь Бог Адамові кажучи: З усякого дерева, що в раю, зїси в їжу,
17а з дерева пізнання добра і зла, не їстимите з нього: в той же лиш день, в який зїсте з нього, смертю помрете.
18І сказав Господь Бог: Не добре щоб був чоловік сам: створім йому помічника такого як він.
19І створив Бог ще з землі всіх пільних звірів і всіх небесних птахів і привів їх до Адама щоб побачити, як назве їх, і все як лиш назвав Адам живу душу таке його імя.
20І назвав Адам імена всім скотам і всім небесним птахам і всім пільним звірам, Адамові же не знайшлося помічника подібного до нього.
21І накинув Бог сон на Адама і він заснув. І взяв одне з ребер його, і наповнив тілом замість нього.
22І створив Господь Бог ребро, яке взяв від Адама, в жінку, і привів її до Адама.
23І сказав Адам: Це сьогодні кість з моїх костей і тіло з мого тіла, вона назветься жінкою, бо з свого чоловіка була взята.
24Задля цього полишить чоловік свого батька і матір і пристане до своєї жінки, і будуть обоє одним тілом.