1Прийшли ж два ангели до Содомів ввечорі. Лот же сидів при брамі Содомів. Побачивши ж Лот, встав їм на зустріч і поклонився лицем до землі,
2і сказав: Ось пани, заверніть до дому вашого раба і спочиньте і помийте ваші ноги, і вставши вранці підете вашою дорогою. Сказали ж: Ні, але на площі спочинемо.
3І змусив їх, і завернули до нього, і ввійшли до його дому. І зробив їм прийом, і випік їм опрісноків, і поїли перед сном.
4І мужі міста содомляни окружили дім від молодого до старого, увесь нарід разом,
5і викликали Лота, і говорили до нього: Де є мужі, які ввійшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб ми були з ними.
6Вийшов же Лот до них до передвіря, двері ж замкнув за собою.
7Сказав же їм: Зовсім ні, брати, не чиніть зла.
8Є ж у мене дві дочки, які не пізнали мужа. Виведу їх до вас, і вчиніть з ними, як лиш вам завгодно. Лишень цим мужам не зробіть нічого злого, задля цього війшли під крівлю дому мого.
9Сказали ж: Відійди звідси. Сам ти прийшов тут жити, і не суд судити. Отже тепер тебі більше зла вчинемо ніж їм. І дуже вживали силу проти мужа Лота, і наблизились, щоб розбити двері.
10Простягнувши ж руки, мужі втягнули Лота до себе до хати, і замкнули двері дому.
11Мужів же, які були перед дверима дому, вдарили сліпотою від малого до великого, і послабли шукаючи дверей.
12Сказали ж мужі до Лота: Чи є хтось тут з твоїх, зяті чи сини чи дочки? Чи якщо хтось інший є з твоїх в місті, виведи з цього місця,
13бо ми нищимо це місце, бо піднявся їх крик перед Господом, і післав нас Господь знищити його.
14Вийшов же Лот і сказав своїм зятям, які взяли його дочок, і сказав: Встаньте і вийдіть з цього місця, бо Господь нищить місто. Здавалося ж перед його зятями, що жартує.
15Коли ж настав ранок, підганяли ангели Лота кажучи: Вставши, візьми твою жінку і обі дочки, які маєш, і вийди, щоб і ти не згинув разом з беззаконнями міста.
16І перелякалися. І взяли ангели його за руки і за руки його жінки і за руки обох його дочок, томущо його пощадили.
17І сталося, коли вивели їх геть, і сказали: Спасаючи, спаси свою душу; не оглядайся назад, ані не останься в усій околиці. Спасайся в горі, щоб часом ти не був охоплений.
18Сказав же Лот до них: Прохаю Господи,
19оскільки твій раб знайшов милосердя перед тобою і звеличив ти твою справедливість, яку чиниш на мені, щоб жила моя душа, я ж не зможу спастися в горі, щоб не захопило мене зло і згину.
20Ось близько це місто, щоб втікнути мені туди, воно є мале, там я спасуся; чи не є воно мале? І житиме душа моя.
21І сказав йому: Ось поважаю я обличчя твоє і це слово, щоб не знищити місто, про яке сказав ти;
22отже, поспішися спастися туди; бо не зможу зробити діло доки ти не ввійдеш туди. Задля цього назвав імя міста Сиґор.
23Зійшло сонце на землю, і Лот ввійшов до Сиґору,
24і Господь зіслав дощ на Содоми і Гоморру, сірку і огонь від Господа з неба,
25і знищив ті міста і всю околицю і всіх, що жили в містах і все, що виростало з землі.
26І озирнулася його жінка назад і стала стовпом соли.
27Поспішив же Авраам вранці до місця, де стояв перед Господом,
28і поглянув на лице Содомів і Гоморри і на лице довколішньої землі, і побачив, і ось підносився полумінь з землі, наче дим з печі.
29І сталося, що коли нищив Бог усі міста околиці, згадав Бог Авраама і вислав Лота з посеред знищення, коли Господь нищив міста, в яких жив в них Лот.
30Вийшов же Лот із Сиґору і осівся в горі і його дві дочки з ним. Бо збоявся жити в Сиґорі і поселився в печері, сам і обі його дочки з ним.
31Сказала ж старша до молодшої: Батько наш старий і немає нікого на землі, хто увійшов би до нас, за звичаєм всієї землі.
32Ходи і упоїмо нашого батька вином і переспимо з ним і воскресимо від нашого батька насіння.
33Упоїли ж свого батька вином тієї ночі, і старша, ввійшовши, переспала з своїм батьком тієї ночі, і не знав коли спала вона, і встала.
34Сталося ж на другий день і сказала старша до молодшої: Ось я вчера переспала з батьком; упиймо його вином і цієї ночі, і, ввійшовши, переспися з ним, і воскресимо від нашого батька насіння.
35Упоїли ж і тієї ночі свого батька вином, і ввійшовши, молодша переспала з своїм батьком, і не знав коли спала вона, і встала.
36І зачали обі дочки Лота від свого батька.
37І старша породила сина і назвала імя його Моав: Від батька мого; він батько Моавітів до сьогоднішнього дня.
38Породила же і молодша сина і назвала імя його Амман: Син роду мого. Він батько Амманітів до сьогоднішнього дня.