1Зявився же йому Бог при мамврійському дубі, як він сидів при дверях свого шатра в полудне.
2Поглянувши ж своїми очима побачив, і ось три мужі стояли перед ним. І побачивши, побіг їм на зустріч від дверей свого шатра і поклонився до землі,
3і сказав: Господи, отже якщо я знайшов ласку перед тобою, не мини твого раба.
4Хай же буде принесена вода, і хай вмиють ваші ноги, і прохолодіться під деревом.
5І принесу хліб і їстимете, і після цього підете вашою дорогою, задля якої ви звернули до вашого раба. І сказали: Зроби так, як ти сказав.
6І поспішився Авраам у шатро до Сарри і сказав її: Поспішися і заміси три мірки петльованої муки і зроби паланиці.
7І побіг Авраам до скота і взяв молоде і гарне теля і дав рабові, і поспішився приготовити його.
8Взяв же масло і молоко і теля, яке приготовив, і поклав перед ними, і поїли. Він же стояв перед ними під деревом.
9Сказав же до нього: Де твоя жінка Сарра? Він же, відповівши, сказав: Ось у шатрі.
10Сказав же: Повертаючись, прийду до тебе у цім часі, у годину, і матиме сина Сарра твоя жінка. Сарра ж почула при дверях шатра, будучи за ними.
11Авраам же і Сарра (були) старі, постарівшись днями, перестала же Сарра мати жіноче.
12Засміялася же Сарра, кажучи в собі: Ще не сталося мені до тепер, а пан мій старий.
13І сказав Господь до Авраама: Чому то засміялася Сарра, в собі кажучи: Чи ж дійсно родитиму? Я ж постарілася.
14Чи безсильним буде у Бога слово? У цім часі повернуся до тебе, в годині, і буде в Сарри син.
15Заперечила ж Сарра, кажучи: Я не засміялася. Бо побоялася. І сказав: Ні, але ти засміялася.
16Вставши ж, мужі звідти поглянули на лице Содомів і Гоморри, Авраам же ішов разом з ними супроводжаючи їх.
17Сказав же Господь: Чи сховаю Я від Авраама мого раба те, що я роблю?
18Авраам же в майбутньому стане великим і численним народом, і благословенні будуть в ньому всі народи землі.
19Бо знаю, що заповість своїм синам і своєму домові після себе, і збережуть господні дороги, щоб чинити справедливість і суд. Щоб навів Господь на Авраама все, що сказав до нього.
20Сказав же Господь: Крик Содом і Гоморри розмножився, і їхні гріхи дуже великі.
21Зійшовши отже, погляну чи сповняється згідно з їхнім криком, що приходить до мене, якщо ж ні, щоб знав я.
22І повернувшись, мужі звідти пішли до Содомів, Авраам же ще стояв перед Господом.
23І приближившись, Авраам сказав: Чи знищиш разом праведника з неправедним і буде праведник як неправедний?
24Якщо буде пятдесять праведників в місті, чи знищиш їх? Чи не пощадиш усе місце задля пятдесяти праведників, якщо будуть у ньому?
25Зовсім не зробиш ти згідно з цим словом, щоб знищити праведника з неправедними, і буде праведник як неправедний. Зовсім ні. Суддя землі всієї - чи не зробиш суд?
26Сказав же Господь: Якщо знайду в Содомах пятдесять праведників в місті, оставлю усе місце задля них.
27І відповівши, Авраам сказав: Тепер почав я говорити до Господа, я ж є земля і попіл.
28Якщо ж зменшиться пятдесять праведників на пять, чи знищиш задля пятьох усе місто? І сказав: Не знищу, якщо знайду там сорок пять.
29І додав ще говорити до нього і сказав: Якщо ж знайдуться там сорок? І сказав: Не знищу задля сорока.
30І сказав: Ще що Господи, якщо заговорю. Якщо ж знайдуться там тридцять? І сказав: Не знищу якщо знайду там тридцять.
31І сказав: Оскільки маю говорити до Господа, якщо ж знайдуться там двадцять? І сказав: Не знищу задля двадцяти.
32І сказав: Ще що, Господи, якщо заговорю ще раз. Якщо ж знайдуться там десять? І сказав: Не знищу задля десяти.
33Відійшов же Господь, як закінчив говорити до Авраама, і Авраам повернувся до свого місця.