1Сара ж жінка Аврама, не родила йому. Була ж у неї рабиня єгиптянка, якій імя Агар.
2Сказала же Сара Аврамові: Ось замкнув мене Господь, щоб не родити. Ввійди, отже, до моєї рабині, щоби народити від неї дітей. Послухав же Аврам голос Сари.
3І Сара жінка Аврама, взявши Агар свою рабиню єгиптянку, по десятьох роках, як жив Аврам у землі Ханаанській, і дала її Аврамові своєму мужеві йому за жінку.
4І ввійшов до Агар, і зачала. І побачила, що має в лоні, і була упокорена господиня перед нею.
5Сказала же Сара до Аврама: Я обиджена тобою. Я дала мою рабиню на твоє лоно, побачивши ж, що має в лоні, я була упокорена перед нею. Хай судить Бог між мною і тобою.
6Сказав же Аврам до Сари: Ось твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею, як лиш тобі є до вподоби. І Сара завдала її зла і вона втекла від її лиця.
7Знайшов же її ангел Господа Бога при джерелі води в пустині при джерелі на дорозі Сур.
8І сказав їй господний ангел: Агар рабине Сари, звідки ідеш і куди прямуєш? Вона ж сказала: Я втікаю від лиця Сари моєї господині.
9Сказав же їй господний ангел: Повернися до своєї господині і впокорися під її руки.
10І сказав їй господний ангел: Множучи, помножу твоє насіння, і не почислиться від великого числа.
11І сказав їй господний ангел: Ось ти маєш в лоні, і породиш сина, і назвеш його імя Ізмаїл, бо почув Господь твоє упокорення.
12Він буде людиною поля. Руки його на всіх, і руки всіх на ньому, і житиме перед лицем усіх своїх братів.
13І призвала Агар імя Господа, що говорив до неї: Ти Бог, що споглянув на мене. Бо сказала: Бо побачила передімною того, що зявився мені.
14Задля цього прозвала криницю: Криниця де передімною я бачила. Ось між Кадисом і між Варадом.
15І породила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам імя свого сина, якого породила йому Агар, Ізмаїл.
16Аврам же був вісімдесять шість літним коли породила Агар Аврамові Ізмаїла.