1А після цих слів було Господнє слово до Аврама у видінні, кажучи: Не бійся Авраме: Я обороняю тебе. Винагорода твоя буде дуже великою.
2Каже ж Аврам: Владико, що мені даси? Я ж відходжу бездітним. Син же Масека, що народився в моїм домі, він Дамаск Еліезер.
3І сказав Аврам: Томущо Ти мені не дав насіння, той же, що народився в моїм домі, успадкує по мені.
4І зараз був до нього Божий голос, кажучи: Не цей успадкує по тобі, але той, що вийде з тебе, цей успадкує по тобі.
5А вивів його надвір і сказав йому: Поглянь на небо і почисли звізди, якщо зможеш почислити їх. І сказав: Таким буде насіння твоє.
6І повірив Аврам Богові і почислено йому за справедливість.
7Сказав же йому: Я є Бог, що вивів тебе з країни Халдеїв, щоби дати тобі унаслідити цю землю.
8Сказав же: Владико Господи, з чого знатиму що її унасліджу?
9Сказав же йому: Візми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього барана і горлицю і голуба.
10Взяв же собі усе це і поділив їх пополам, і поклав їх напроти себе, птахів же не розсік.
11Злетіли же птахи на тіла, на їх розтесані (часті), і сів при них Аврам.
12При заході ж сонця захват впав на Аврама і ось нападає на нього темний, великий страх.
13І сказано було до Аврама: Знаючи, знай, що твоє насіння буде мешканцем в землі не власній, і будуть їхніми рабами і заподіють їм зло і упокорятимуть їх чотириста літ.
14Нарід же, якому будуть рабами судитиму Я. А після того вийдуть сюди з великим маєтком.
15Ти ж відійдеш до твоїх батьків з миром, похований в добрій старості.
16Четверте ж покоління вернеться сюди. Бо ще не сповнилися гріхи Аморреїв до тепер.
17Коли ж було сонце на заході, був полумінь, і ось піч, що димилася, і огняні світочі, що пройшли між цими розрубаними (частями).
18В тому дні завіщав Господь Аврамові завіт, кажучи: Твому насінню дам цю землю, від єгипетської ріки до великої ріки - ріки Евфрат,
19Кенеїв і Кенезеїв і Кедмонеїв
20і Хеттеїв і Ферезеїв і Рафаїнів
21і Аморреїв і Хананеїв і Евеїв і Гергесеїв і Євусеїв.