1Якщо ж в розбої знайдеться злодій, і зранений помре, не має за ним вбивства;
2Якщо ж на нього зійде сонце, винним є, щоб вмерти. Якщо ж він не має (нічого) хай буде проданий за вкраджене.
3Якщо ж буде зловлений, і крадене знайдеться живим в його руці від осла до вівці, подвійне віддасть.
4Якщо ж хто випасе поле чи виноградник, і пожене свою скотину випасати чуже поле, віддасть з свого поля, з свого плоду. Якщо ж усе поле випасе, віддасть найкраще свого поля, або найкраще свого виноградника.
5Якщо ж огонь, вийшовши, знайде терня і запалить тік, чи колосся, чи поле, віддасть той, що запалив вогонь.
6Якщо ж хто ближньому дасть срібло чи посуд на зберігання, і викрадене буде з хати людини, якщо знайдеться злодій, віддасть подвійно.
7Якщо ж злодій не знайдеться, прийде пан дому перед Бога, і покленеться, що він не вчинив зла відносно всього даного на зберігання ближнім.
8За кожний визначений злочин відносно теляти і осла і вівці і плаща і всякої оскарженої втрати, якою отже не була б, перед Богом буде суд обом, і винний перед Богом віддасть подійне ближньому.
9Якщо ж хто дасть ближньому осла або теля чи вівцю чи будь яку скотину на зберігання, і буде побитою чи згине чи попаде в полон і ніхто не знає,
10клятва буде до Бога між обома, що він не вчинив зло щодо всього повіреного ближнім. І так його пан прийме, і не віддасть.
11Якщо ж украденим буде у нього, віддасть панові.
12Якщо ж звірі розірвуть, попровадить його до розшматованого і не заплатить.
13Якщо ж хтось позичить (щось) у ближнього і побитим буде чи згине, а пана не було з ним, віддасть.
14Якщо ж пан був з ним, не віддасть. Якщо ж найманцем є, буде йому за його наєм.
15Якщо ж хто обманить не заручену дівчину і переспить з нею, віном вивінує її собі за жінку.
16Якщо ж, забороняючи, заборонить і не захоче її батько віддати її йому за жінку, дасть батькові гроші згідно з віном дівчат.
17Чародіїв не оставите при житті.
18Кожного, що зліг з скотиною, убєте їх смертю.
19Хто приносить богам жертву, хіба що одному Господеві, буде вигублений.
20І не скривдите приходька ані його не засмутите; бо ви були приходьками в єгипетскій землі.
21Кожну вдову і сироту не кривдитимете.
22Якщо ж злом скривдите їх, і кричучи, заволають до мене, слухом вислухаю їх голос,
23і розгніваюся гнівом, і убю вас мечем, і ваші жінки стануть вдовами, і ваші діти сиротами.
24Якщо ж позичиш гроші бідному братові, що з тобою, не спіши його, не накладеш на нього лихву.
25А якщо в залог візьмеш одіж ближнього, перед заходом сонця віддаси йому;
26бо це одяг його, це одинока одіж встиду його. В чому спатиме? Якщо, отже, закличе до мене, вислухаю його; бо я милосердний.
27Не говоритимеш зла на богів, і старшинам твого народу не скажеш зла.
28Первоплоди току і твого точила не задержиш. Первородних твоїх синів мені даси.
29Так вчиниш з твоїм телям і твоєю вівцею і твоїм ослом. Сім днів буде при матері, а осьмого дня віддаси його мені.
30Чоловіками святими будете мені. І мяса з розірваного звірами не їстимете, псові вкинете його.