1І це оправдання, які покладеш перед ними.
2Якщо вкупиш раба єврея, шість літ тобі працюватиме; а в сьомому році буде відпущений даром на свободу.
3Якщо він сам ввійшов, і сам вийде. Якщо ж разом з ним ввійшла жінка, і жінка вийде з ним.
4Якщо ж пан дасть йому жінку, і народить йому синів чи дочок, жінка і діти будуть (власність) його пана, а він сам вийде.
5Якщо ж раб, відповівши, скаже: Я полюбив мого пана і жінку і дітей, не відходжу на свободу;
6його пан приведе його до божого судилища, тоді і приведе його до дверей, до одвірка, і пан шилом проколе його ухо, і служитиме йому на віки.
7Якщо ж хтось продасть свою дочку в рабиню, не відійде так як відходять рабині.
8Якщо не догодить її панові за якого вийшла, відпустить її. А чужому народові не дозволяється йому продати її, бо погордив нею.
9Якщо ж заручив її синові, вчинить з нею за правилами дочок.
10Якщо ж візьме собі іншу, не позбавить її потрібного і одежі і спілкування.
11Якщо ж цих трьох не вчинить її, вийде без грошей задармо.
12А якщо хтось когось ударить і помре, хай помре смертю.
13А тому, що не хотів, але Бог передав його в руки, дам тобі місце, куди втече вбивця туди.
14Якщо ж хто стежить, щоб підступно убити свого ближнього, і прибіжить, заберуть його від мого жертівника, щоб убити.
15Хто бє свого батька чи свою матір, хай помре смертю.
16Хто проклинає свого батька чи свою матір хай помре смертю.
17Якщо хтось украде когось з ізраїльських синів, і заволодівши ним, продасть, і знайдеться в нього, хай помре смертю.
18Якщо ж сперечаються два чоловіки, і вдарить хто ближнього каменем чи пястуком і не помре, а ляже на ліжко,
19якщо чоловік, вставши, вийде з палицею надвір, той, що вдарив буде невинним. Лише заплатить за втрату його праці і лікування.
20Якщо ж хто вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, і помре від його руки, хай буде покараний карою.
21Якщо ж проживе один день чи два, не буде покараний, бо це його гроші.
22Якщо ж бються два чоловіки і вдарять вагітну жінку, і втратить свою дитину, що не вповні сформована, заплатить кару, таку яку накладе чоловік жінки, дасть з оцінкою.
23Якщо ж вповні сформована буде (дитина), дасть душу за душу,
24око за око, руку за руку, зуб за зуб, ногу за ногу,
25опік за опік, рану за рану, синець за синця.
26Якщо ж хто вибє око свого раба чи око своєї рабині, і осліпне, свобідними відішле їх задля їхнього ока.
27Якщо ж вибє зуб раба або зуб своєї рабині, свобідними відішле їх задля їхнього зуба.
28Якщо ж віл рогами поколе чоловіка чи жінку, і помре, камінням закаменують вола, і не їстиметься його мясо; а пан вола буде невинним.
29Якщо ж віл рогами коле перед учора і перед третим (днем), і засвідчать його панові, і не усунув його, а рогами поколе чоловіка чи жінку, хай віл буде побитий камінням, і його пан хай помре.
30Якщо ж викуп накладуть на нього, дасть викуп за свою душу, що лиш на нього накладуть.
31Якщо ж рогами поколе сина чи дочку, зроблять з ним за цим приписом.
32Якщо ж віл поколе рогами раба чи рабиню, дасть їхньому панові тридцять дідрахм срібла, і закаменують вола.
33Якщо ж хто відкриє яму, чи викопає яму і її не закриє, і впаде туди теля чи осел,
34пан ями заплатить. Дасть срібло їхньому панові, а те, що згинуло, його буде.
35Якщо ж чийсь віл рогами поколе сусіднього вола, і помре, продадуть живого вола і розділять його ціну, і поділять вола, що згинув.
36Якщо ж відомо, що віл коле рогами перед учора і перед третим днем, і засвідчили його панові і не усунув його, він віддасть вола за вола, а мертвий йому буде.
37Якщо ж хто вкраде теля чи вівцю і їх заріже чи продасть, віддасть за теля пять телят і за вівцю чотири вівці.