1Заспіваймо Господеві, бо славно прославився. Коня і вершника скинув у море.
2Помічником і покровителем став мені на спасіння. Цей мій Бог, і прославлю його, Бог мого батька, і піднесу його.
3Господь, що нищить війни, Господь імя йому.
4Колісниці Фараона і його силу Він вкинув у море, вибраних вершників, тристатів Він потопив в червоному морі.
5Морем покрив їх, потонули в глибині як камінь.
6Твоя правиця, Господи, прославилася в силі; твоя права рука, Господи, знищила ворогів,
7і величчю твоєї слави Ти розгромив противників. Ти післав твій гнів, і він їх пожер, як тростину,
8і від духа твого гніву розступилася вода. Згусли води наче стіна, згусли хвилі посеред моря.
9Сказав ворог: Пігнавшись, наздожену, розділю здобич, наповню мою душу, зарубаю моїм мечем, пануватиме моя рука.
10Ти післав твій дух, покрило їх море; потонули наче олово у глибокій воді.
11Хто подібний до Тебе між богами, Господи? Хто подібний до тебе, прославлений у святих, подивугідний у славі, Ти, що твориш чуда?
12Простягнув Ти правицю твою, пожерла їх земля.
13Попровадив Ти твоєю справедливістю цей твій нарід, якого Ти викупив, покликав Ти твоєю силою до твого святого помешкання.
14Почули народи і розгнівалися. Болі охопили тих, що живуть у Филистимі.
15Тоді поспішилися володарі Едому, і проводирі Моавітів, охопило їх тремтіння. Розтанули всі, що живуть у Ханаані.
16Хай найде на них страх і тремтіння. Від величі твоєї руки хай закаменіють, доки не перейде твій нарід, Господи, доки не перейде цей твій нарід, якого придбав Ти.
17Ввівши, насади їх в горі твого насліддя, в твому приготованому помешканню, яке ти зробив, Господи; у святині, Господи, яку приготовили твої руки.
18Господь царює на віки, і на віки, і ще.
19Бо ввійшов кінь Фараона з колісницями і вершниками в море, і навів на них Господь морську воду. Сини ж Ізраїля пішли по суші посеред моря.
20Взяла ж пророчиця Маріям, сестра Аарона, тимпан в свою руку, і вийшли всі жінки за нею з тимпанами і танцями.
21Попровадила ж їх Маріям, кажучи: Заспіваймо Господеві, бо славно прославився. Коня і вершника скинув в море.
22Повів же Мойсей Ізраїльських синів від Червогого моря і попровадив їх у пустиню Сур. І ходили три дні в пустині і не знаходили води до пиття.
23Прийшли ж до Мерри, і не могли пити з Мерри, бо була гіркою. Тому прозвано імя того місця: Гіркота.
24І нарікав нарід на Мойсея, кажучи: Що питимемо?
25Закликав же Мойсей до Господа. І показав йому Господь дерево, і він вкинув його у воду, і посолодшала вода. Там дав йому оправдання і суди, і там його випробував.
26І сказав: Якщо слухаючи послухаєшся голосу твого Господа Бога, і творитимеш те, що миле перед ним, і сприймеш його заповіді, і збережеш всі його оправдання, не наведу на тебе усі хвороби, які Я навів на єгиптян. Бо Я є Господь, що тебе оздоровляє.
27І пішли до Еліму, і було там дванадцять джерел води і сімдесять дерев пальмових. Отаборилися ж там при воді.