1Сказав же Господь до Мойсея, кажучи:
2Освяти мені кожного первородного, що першим народився і відкриває всяке лоно між синами Ізраїля від людини до скоту; Моїм є.
3Сказав же Мойсей до народу: Запамятайте цей день, в якому ви вийшли з Єгипту, з дому неволі. Бо сильною рукою вивів вас Господь звідти. І не їстиметься квашене.
4Бо сьогодні ви вийшли в місяці новоплодів.
5І буде коли тебе введе твій Господь Бог до землі хананеїв і хеттеїв і Аморреїв і евеїв і євусеїв і ґерґесеїв і ферезеїв, яку обіцяв твоїм батькам тобі дати, землю, що пливе молоком і медом, і принесеш цю службу в цьому місяці.
6Шість днів їстимете опрісноки, сьомого ж дня празник Господеві.
7Опрісноки їстимете сім днів, не появиться в тебе з закваскою, ані не буде в тебе закваски в усіх твоїх границях.
8І сповістиш твому синові в тім дні, кажучи: Томущо так зробив Господь Бог мій, як я виходив з Єгипту.
9І буде тобі знаком на твоїй руці і пригадкою перед твоїми очима, щоб господній закон був в твоїх устах. Бо сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
10І зберігатимете цей закон за часами пір з днів до днів.
11І буде коли введе тебе твій Господь Бог до землі хананеїв, так як обіцяв твоїм батькам, і тобі її дасть,
12і відлучиш Господеві кожного з чоловічого роду, що відкриває лоно. Освятиш Господеві все чоловічого роду, що відкриває лоно зі стад чи з твоєї скотини, яке тобі народиться.
13Все, що відкриває лоно ослиці, заміниш вівцею. Якщо ж не заміниш, викупиш його. Кожного первородного чоловіка з твоїх синів викупиш.
14Якщо ж тебе запитає твій син після цього, кажучи: Що це? І скажеш йому, що: Сильною рукою вивів нас Господь з єгипетскої землі з дому неволі.
15Коли ж твердим зробився Фараон, щоб нас не відіслати, (Господь) вигубив кожного первородного в єгипетській землі, від первородних людини до первородних скотини. Задля цього я приношу в жертву Господеві кожного з чоловічого роду, що відкриває лоно, і викуповую кожного первородного моїх синів.
16І буде на знак на твоїй руці і незрушним перед твоїми очима. Бо сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
17Коли ж Фараон відіслав нарід, Бог не попровадив їх дорогою филістимської землі бо близько було. Бо сказав Бог: Щоб часом не розкаявся нарід бачачи бій, і не повернувся до Єгипту.
18І обвів Бог нарід дорогою до пустині, до червоного моря. В пятому ж поколінні вийшли сини Ізраїля з єгипетської землі.
19І взяв з собою Мойсей кості Йосифа. Бо клятвою закляв Йосиф синів Ізраїля, кажучи: Відвідинами відвідає вас Господь, і заберете звідси з вами мої кості.
20А піднявшись з Сокхот, сини Ізраїля ополчилися в Отомі при пустині.
21Бог же провадив їх, днем стовпом хмари, щоб показати їм дорогу, а вночі стовпом огня.
22Не забракло стовпа хмари вдень і огняного стопа вночі перед всім народом.