1І в тому дні цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало до Амана диявола, і цар закликав Мардохея, бо Естера відкрила, що він її кревний.
2А цар взяв перстень, який відібрав в Амана, і дав його Мардохеєві, й Естера поставила Мардохея на всім, що було Амана.
3І додавши, сказала до царя і припала до його ніг і благала відсунути зло Амана і те, що він зробив Юдеям.
4А цар простягнув Естері золоту палицю, Естера ж встала, щоб стати перед царем.
5І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне і я знайшла ласку, хай пішлеться, щоб завернути письма післані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є в твоїм царстві.
6Бо як я зможу дивитися на скривдження мого народу і як я зможу спастися в погибелі мого роду?
7І цар сказав Естері: Якщо я дав ввесь маєток Амана і я тобі подарував і я його повісив на дереві, томущо він підняв руки на юдеїв, що ще шукаєш?
8Напишіть і ви від мого імени, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перстенем. На те, що пишеться за царським приказом і підпечатане моїм перстенем, не можна щось проти них сказати.
9А першого місяця, який є ніса, в двадцять третому (дні), в тому році, скликано писарів і написано для юдеїв те, що приказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом сатрапам за країною і країною за їхньою мовою.
10Написано ж від царя і запечатано його перстнем, і післали писання через листоношів,
11де той приказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, помагати собі і робити як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами,
12в одному дні в усьому царстві Артаксеркса, в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця, який є адар.
13Це є відпис листа, це те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Етіопії володарям сто двадцять сімох країн сатрапів і тим, що думають про нашу радість.
14Численні, що часто були вшановані повною добротою добродіїв дуже зраділи
15і не лише шукають зло вчинити нашим підданим, а не можучи зносити достаток, намагаються підставити й своїх добродіїв.
16І не лише усувають вдячність з посеред людей, але й вивищувані хвальками необізнаних з добром, вважають, що втечуть від справедливости Бога, що постійно все бачить, що ненавидить зло.
17Часто ж і багато з тих, що поставлені під владою, яким довірено провадити справами друзів, заохота зробивши співвинними в невинній крові, обложила невилічимими клопотами,
18обманою роблення зла, обманувши поганим помислом, чисту вирозумілість володарів.
19Це ж можна побачити не з старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, що негідно володіють,
20і треба нам подбати на будуче про спокій царства з миром для всіх людей,
21послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи розважливим рішенням те, що перед нас приходить.
22Бо оскільки Аман, син Амадата, Македон, що справді чужий від перської крови, що й дуже віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись,
23скористався в цьому з того чоловіколюбя, яке маємо до всякого народу так, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, (будучи) другим лицем після царського трону,
24не зносячи ж гордости намагався позбавити нас володіння і духа,
25і нашого спасителя і постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різнородними вигадками.
26Бо він задумав цим способом, взявши нас обезброєними, владу персів передати до Македонії.
27Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами,
28будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, який провадить нам і нашим пращурам царство в гарному порядку.
29Отже, добре зробите коли не послужитеся письмами післаними Аманом, сином Амадата,
30бо він, що вчинив це, повішений з усім домом при брамі Сусів, томущо Бог, що все держить, швидко віддав йому заслужений суд.
31А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами,
32і щоб їх скріпити, щоб вони в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця адара, в тому ж дні, відбили тих, які повстали проти них в часі скорботи.
33Бо Бог, що всім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість.
34І ви, отже, між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день,
35щоб і тепер і після цього було спасіння для нас і тих, що добре розположені до персів, а для тих, що задумали проти нас зараду, память знищення.
36Кожне ж місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і огнем хай будуть знищені в гніві. Не лише хай стануть непрохідні для людей, але і ворожими на ввесь час для звірів і птахів.
37А переписи хай явно будуть виставлені в усім царстві, щоб вони стали явними всім юдеям на цей день, щоб вони воювали з ворогами.
38Отже коні вийшли з поспіхом щоб виповнити сказане царем. Виставлено ж приказ і в Сусах.
39А Мардохей вийшов зодягнений в царську одіж і маючи золотий вінець і діядему з порфірового виссону. А ті, що в Сузах, бачачи зраділи.
40Юдеям було світло і радість.
41В місті і країні, де лиш виставлено приказ, де лиш виставлено повідомлення, радість і веселість юдеям, пирування і радість, і численні з народів обрізувалися і ставали юдеями через страх перед юдеями.