1Ввійшов же цар та Аман бенкетувати з царицею.
2А цар сказав до Естери в другому дні під час бенкету: Що є царице Естеро, і яке твоє прохання, і яке твоє бажання, і буде тобі аж до половини мого царства.
3І вона, відповівши, сказала: Якщо я знайшла ласку перед царем, хай дана буде душа на моє прохання і мій нарід на моє бажання.
4Бо продані я і мій нарід на знищення і розграбовання і рабство, ми і наші діти на рабів і рабинь, і я незгідна. Бо диявол не гідний царського двору.
5А цар сказав: Хто цей, що відважився зробити це діло?
6А Естера сказала: Чоловік ворог цей поганий Аман. Аман же жахнувся перед царем і царицею.
7Цар встав з бенкету, (пішов) до городу, а Аман благав царицю, бо побачив що він є в біді.
8Цар повернувся з городу, а Аман припав до ліжка благаючи царицю. Сказав же цар: Чи і жінку силує в моїм домі? Аман, почувши, змінив лице.
9Сказав же Вуґатан один з евнухів до царя: Ось і дерево Аман приготовив для Мардохея, що говорив про царя, і в Амана стоїть дерево на пятдесять ліктів. Сказав же цар: Хай буде на ньому повішений.
10І повішено Амана на дереві, яке він приготовив для Мардохея. І тоді цар спинився від гніву.