1А після цього цар Артаксеркс прославив Амана, сина Амадата Вуґея, й підняв його, і першими поставив (його) сидження між всіма друзями своїми.
2І всі, що в дворі, покланялися йому, бо так приказав цар чинити. А Мардохей йому не покланявся.
3І сказали ті, що в царському дворі, Мардохеєві: Мардохеє, чому ти не слухаєшся того, що сказане царем.
4Вони йому говорили кожного дня, і він їх не слухався. І обявили Аманові, що Мардохей протиставиться словам царя і Мардохей обявив їм, що є юдеєм.
5І Аман довідавшись, що Мардохей йому не кланяється, дуже розлютився
6і захотів вигубити всіх юдеїв з царства Артаксеркса
7і зробив рішення в дванадцятому році царства Артаксеркса і вкинув жереби з дня на день і місяць на місяць, щоб вигубити в одному дні рід Мардохея, і впав жереб на чотирнадцятий (день) місяця, який є Адар.
8І він промовив до царя Артаксеркса, кажучи: Є нарід розсипаний між народами по всьому твому царстві, а їхні закони відрізняються від (законів) всіх народів, а вони не слухаються законів царя, і не годиться цареві їм попустити.
9Якщо вважає цар (за відповідне), хай рішить їх вигубити, і я запишу до скарбниці царя тисячу талантів срібла.
10І цар, знявши перстень, дав в руку Амана, щоб запечатати згідно з написаним проти юдеїв.
11І сказав цар Аманові: А срібло держи, з народом же роби, як хочеш.
12І покликано писарів царя в тринадцятому (дні) першого місяця і написали, так як приказав Аман, воєводам і володарям до всіх країн від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом країнам, і володарям народів в їхніх мовах в імя царя Артаксеркса.
13І післано через листоношів по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в одному дні в дванадцятому місяці, який є адар, і розграбити їхній маєток. А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям сто двадцять сімох країн і наставленим місцевим володарям тим, що від Індії аж до Етіопії:
14Володіючи над багатьма народами і пануючи над всією вселенною я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, поставити постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найдальших частей, стараючись обновити і всіма людьми бажаний мир.
15А коли я вивідував в радників як це привести до завершення, мудрістю вищий від нас і незмінно в добрім помислі і оснащений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман
16показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, вимішаний є якийсь ворожий нарід, що противиться законам кожного народу, і що постійно відкидає прикази царів, щоб не встоялося наше без закиду проваджене співвладдя.
17Отже прийнявши, що одинокий цей нарід є в постійному супротивлянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони, і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою,
18отже, ми приказали тих, що вказані вам в письмах Аманом, що настановлений над ділами і є нашим другим батьком, всіх з жінками і дітьми вповні вигубити ворожими мечами без будь якого милосердя і пощади в чотирнадцятому (дні) дванадцятого місяця адара поточного року,
19щоб давні і теперішні вороги в одному дні насильно пішовши до аду, а на дальший час справи проходли вповні спокійно і без клопоту нам.
20Відписи ж листів хай будуть виставлені в країнах, і хай вийде приказ всім народам бути готовими на цей день.
21Приспішували ж діло і в Сусах. А цар і Аман впивалися, місто ж було в тривозі.