1Ось тому, маючи як помилувані таке служіння, не втрачаємо відваги.
2Адже ми відреклися від потаємних соромних діл, не ходимо в лукавстві і не перекручуємо Божого слова; але появою правди поручаємо себе всякій людській совісті перед Богом.
3Якщо закрите наше благовістя, то воно закрите для тих, що гинуть, -
4для невірних, яким бог цього віку засліпив розум, щоб [для них] не засяяло світло благовістя слави Христа, а він - це образ Бога.
5Не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж - тільки ваші раби задля Ісуса.
6Бог, який сказав: Щоб із темряви засяяло світло; освітив наші серця на просвітлення і пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа.
7Цей скарб ми носимо в керамічних посудинах, щоб велич сили була Божою, а не нашою.
8В усьому нас гноблять, але ми не пригноблені, ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач;
9ми переслідувані, але не залишені; ми повалені, але не загинули;
10ми завжди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й Ісусове життя.
11Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і Ісусове життя з'явилося в нашому смертному тілі.
12Тому смерть діє в нас, а життя - у вас.
13Маючи ж той самий дух віри, згідно з Писанням: Увірував я, тому й заговорив, - ми віримо, тому й говоримо.
14Бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить з вами.
15Бо все - для вас, аби помножена ласка багатьма, щедро принесла подяку на Божу славу.
16Тому ми не втрачаємо відваги. Хоч наша зовнішня людина тліє, але наша внутрішня людина оновлюється день у день.
17Бо наше тимчасове легке терпіння готує нам у незбагненній щедрості вічну славу,
18якщо ми споглядаємо видиме, а не те, що невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме - вічне.