1І він сидів три роки, і не було війни між Сирією і між Ізраїлем.
2І сталося в третому році і зійшов Йосафат цар Юди до царя Ізраїля.
3І сказав цар Ізраїля до своїх слуг: Чи знаєте, що нашим є Реммат Ґалаадський, і ми мовчимо, не забираємо його з руки царя Сирії?
4І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Піди з нами на війну до Реммата Ґалаадського і сказав Йосафат: Так як я, так і ти, як мій нарід, так твій нарід, як мої коні, так твої коні.
5І сказав Йосафат цар Юди до царя Ізраїля: Запитайте ж сьогодні в Господа.
6І зібрав ізраїльський цар всіх пророків, яких чотириста мужів, і сказав їм цар: Чи піду до Реммата Ґалаадського на війну чи стримаюся? І сказали: Піди, і Господь, даючи, видасть (його) в руки царя.
7І сказав Йосафат до царя Ізраїля: Чи немає тут господнього пророка і запитаємо Господа через нього?
8І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Ще є один чоловік, щоб випитати Господа через нього, і я його зненавидів, бо не говорить про мене добре, але лиш зле, Міхея син Ємлі. І сказав Йосафат цар Юди: Хай цар так не говорить.
9І покликав цар Ізраїля одного евнуха і сказав: Скоро, Міхею сина Ємли.
10І цар Ізраїля і Йосафат цар Юди сиділи (кожний) чоловік на своїм троні, озброєні, в брамі Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
11І Седекія син Ханана зробив собі залізні роги і сказав: Так говорить Господь: В цих переможеш Сирію, аж доки не буде знищена.
12І всі пророки так пророкували, кажучи: Піди до Реммата Ґалаадського, і пощастить і Господь видасть царя Сирії в твої руки.
13І посол, що пішов покликати Міхею, сказав йому, мовлячи: Ось всі пророки одними устами говорять добре про царя. Будь і ти в твоїх словах згідний з словами одного з них і говори добре.
14І сказав Міхея: Хай живе Господь, бо те, що лиш скаже мені Господь, це скажу.
15І він прийшов до царя, і сказав йому цар: Міхеє, чи піду до Реммата Ґалаадського на війну, чи полишу? І він сказав: Піди, і пощастить Господь і видасть царя (тобі) в руку.
16І сказав йому цар: Скільки разів я заклинатиму тебе, щоб ти говорив мені правду в Господне імя?
17І сказав Міхея: Не так. Я побачив ввесь Ізраїл розсипаним по горах, наче стадо, в якого немає пастиря, і сказав Господь: Немає пана в них, хай кожний повернеться до свого дому в мирі.
18І сказав цар Ізраїля до Йосафата царя Юди: Чи я не сказав тобі: Цей мені не пророкує добра, але лишень зло?
19І сказав Міхея: Не так, (це) не я, послухай господне слово, не так. Я побачив Господа Бога Ізраїля, що сидів на свому престолі, і все небесне військо стояло довкруг нього з права в нього і з ліва в нього.
20І сказав Господь: Хто обманить Ахаава царя Ізраїля і він піде і впаде в Ремматі Ґалаадському? І цей говорив так, і цей так.
21І вийшов дух і став перед Господом і сказав: Я його обманю. І сказав до нього Господь: Як?
22І сказав: Вийду і буду духом обмани в устах всіх його пророків. І Він сказав: Обманеш і здолаєш, вийди і зроби так.
23І ось тепер Господь дав духа обмани в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь заговорив зло про тебе.
24І прийшов Седекія син Ханани і вдарив Міхею в лице і сказав: Який господний дух говорить в тобі?
25І сказав Міхея: Ось ти побачиш того дня, коли ввійдеш до комірки в кімнаті, щоб сховатися.
26І сказав цар Ізраїля: Візьміть Міхею і поверніть його до Еміра володаря міста. І Йоасові синові царя
27скажи вкинути цього до вязниці і годувати його хлібом смутку і водою смутку аж до мого повороту в мирі.
28І сказав Міхея: Якщо, повертаючись, повернешся в мирі, Господь не промовив через мене.
29І пішов цар Ізраїля і з ним Йосафат цар Юди до Реммата Ґалаадського.
30І сказав цар Ізраїля до Йосафата царя Юди: Прикриюся і ввійду до бою, і ти зодягнися в мою одіж. І прикрився цар Ізраїля і ввійшов до бою.
31І цар Сирії заповів тридцять двом володарям своїх колісниць, кажучи: Не воюйте ні з великим ні з малим, але лише з самим царем Ізраїля.
32І сталося, як володарі колісниць побачили Йосафата царя Юди, вони і сказали: Цей виглядає, як цар Ізраїля. І окружили його, щоб битися, і закричав Йосафат.
33І сталося, як володарі колісниць побачили, що цей не є царем Ізраїля, відвернулися від нього.
34І один влучно натягнув лука і вдарив царя Ізраїля між легенем і між панцирем і він сказав свому проводиреві: Поверни твої руки і виведи мене з битви, бо я ранений.
35І в тому дні повернувся бій, і цар стояв на колісниці проти Сирії від ранку аж до вечора і з рани витекла кров до долівки колісниці. І він помер ввечорі, і кров виходила з рани до долівки колісниці.
36І став вістун, як заходило сонце, кажучи: Кожний до свого міста і до своєї землі,
37бо помер цар. І прийшли до Самарії і поховали царя в Самарії.
38І помили колісницю при джерелі Самарії, і полизали свині і пси кров, і розпусниці помилися в крові за господним словом, яке Він сказав.
39І інші слова Ахаава і все, що він зробив, і дім слоновий, який збудував, і всі міста, які зробив, чи ось це не записане в книзі літопису царів Ізраїля?
40І заснув Ахаав з своїми батьками, і замість нього зацарював його син Охозія.
41І Йосафат син Аси царював над Юдою. Він зацарював в четвертому році Ахаава царя Ізраїля.
42Йосафат (був) тридцяти пяти літним сином коли він зацарював і двадцять пять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Азува дочка Селея.
43І він ходив по всій дорозі свого батька Аси. Не звернув з неї, щоб чинити добро в Господних очах.
44Лише горішні (місця) не знищив, ще нарід жертвував і приносив ладан на високих (місцях).
45І Йосафат був у мирі з царем Ізраїля.
46І інші слова Йосафата і його подвиги, які вчинив, чи ось це не записане в книзі літопису царів Юди?
47І заснув Йосафат зі своїми батьками і поховано його коло його батьків в місті Давида його батька. І замість нього зацарював його син Йорам.
48І Охозія син Ахаава зацарював над Ізраїлем в Самарії в сімнадцятім році Йосафата царя Юди. І царював в Ізраїлі два роки.
49І вчинив погане перед Господом і пішов дорогою свого батька Ахаава і дорогою Єзавелі своєї матері і в гріхах дому Єровоама сина Навата, який привів Ізраїль до гріха.
50І він служив Ваалам і поклонився їм і розгнівив Господа Бога Ізраїля за всім, що було вчинене перед ним.