1І син Адера зібрав всю свою силу і пішов і обліг Самарію і з ним тридцять два царі і всі коні і колісниці. І прийшли і обложили Самарію і воювали проти неї.
2І він післав до Ахаава царя Ізраїля до міста
3і сказав йому: Так говорить син Адера: Твоє срібло і твоє золото моє, і твої жінки і твої діти мої.
4І відповів ізраїльський цар і сказав: Так як ти сказав, пане царю, я твій і все моє (твоє).
5І повернулися посли і сказали: Так говорить син Адера: Я післав до тебе, кажучи: Твоє срібло і твоє золото і твої жінки і твої діти мені (їх) даси.
6Бо в цю годину вранці пішлю до тебе моїх рабів, і перешукаю твій дім і доми твоїх рабів і буде, що все, що миле буде їхнім очам, на що лиш покладуть свої руки, вони і візьмуть.
7І покликав цар Ізраїля всіх старшин і сказав: Пізнайте ж і знайте, що він шукає зла, бо післав до мене за моїх жінок і за моїх синів і за моїх дочок. Моє срібло і моє золото я від нього не задержав.
8І сказали йому старшини і ввесь нарід: Не послухай і не годися.
9І він сказав послам сина Адера: Скажете вашому панові: Все, про що ти раніше післав до твого раба, вчиню, а цього слова не зможу виконати. І відійшли мужі і принесли назад йому слово.
10І післав до нього син Адера, кажучи: Таке хай вчинить мені Бог і таке додасть, якщо вистане Самарійської землі лисицям для всього мого пішого народу.
11І відповів цар Ізраїля і сказав: Досить. Хай зігнений не хвалиться, так як простий.
12І сталося, коли він йому відповів це слово, він пив і всі царі з ним в шатрах. І той сказав своїм слугам: Збудуйте траншеї, і будували траншеї проти міста.
13І ось один пророк прийшов до ізраїльського царя і сказав: Так говорить Господь: Чи ти побачив ввесь цей великий натовп? Ось я сьогодні даю його в твої руки, і пізнаєш, що я Господь.
14І сказав Ахаав: По чому? І він сказав: Так говорить Господь: Через слуг володарів країн. І сказав Ахаав: Хто почне війну? І він сказав: Ти.
15І переглянув Ахаав слуг володарів країн, і були двісті тридцять. І після цього він почислив нарід, кожного сина сили, шістдесять тисяч.
16І він вийшов в полудне і син Адера пив (і був) пяний в Сокхоті, він і царі, (і) тридцять два царі союзники з ним.
17І перше вийшли слуги володарів країн. І посилають і сповіщають цареві Сирії, кажучи: Мужі вийшли з Самарії.
18І сказав їм: Чи ці виходять в мирі? Візьміть їх живими; і якщо на війну, схопіть їх живими.
19І хай не вийдуть з міста слуги володарів країн. І сила, (що була) за ними,
20кожний вдарив того, що при ньому, і повторив кожний при собі, і Сирія втекла, й Ізраїль пігнався за ними. І спасається син Адера цар Сирії на коні кіннотчика.
21І вийшов ізраїльський цар і взяв всіх коней і колісниці і побив Сирію великим розгромом.
22І прийшов пророк до ізраїльського царя і сказав: Кріпися, і знай, і гляди, що вчиниш, бо як мине рік, син Адера, цар Сирії, прийде проти тебе.
23І слуги царя Сирії сказали: Бог Ізраїля - Бог гір і не Бог рівнин, через це Він переміг нас. Якщо ж воюватимемо проти них на рівнині, чи не переможемо їх?
24І зроби це слово: Відішли царів, кожного до свого місця, і замість них постав сатрапів,
25і замінимо твою силу згідно з силою, що відпала від тебе, і коня за коня, і колісниці за колісниці, і воюватимемо з ними на рівнині і поборемо їх. І той послухався їхнього голосу і зробив так.
26І сталося, як минав рік, і переглянув син Адера Сирію і пішов до Афеки на війну проти Ізраїля.
27І сини Ізраїля були почислені і прийшли їм на зустріч, і отаборився Ізраїль напроти них, наче дві отари кіз, і Сирія заповнила землю.
28І прийшов божий чоловік і сказав цареві Ізраїля: Так говорить Господь: Томущо Сирія сказала, що: Господь Бог Ізраїля є Богом гір, і Він не Бог рівнин, і Я передам цю велику силу в твою руку, і пізнаєш, що Я Господь.
29І ці отаборюються напроти тих сім днів, і сталося сьомого дня і настав бій, і побив Ізраїль Сирію, (до) сто тисяч піших в одному дні.
30І ті, що осталися, втекли до Афеки до міста, і мур впав на двадцять сім тисяч мужів, що осталися. І син Адера втік і ввійшов до дому, до спальні, до комірки.
31І сказав своїм слугам: Знаю, що царі Ізраїля - це милосердні царі. Покладім же мішки на наші бедра і шнури на наші голови і вийдім до ізраїльського царя, може оставить живими наші душі.
32І вони підперезалися мішками по своїх бедрах і поклали шнури на свої голови і сказали цареві Ізраїля: Твій раб син Адера говорить: Хай же живе моя душа. І сказав: Чи він ще живе? Він мій брат!
33І мужі чинили чари і поспішилися і прийняли слово з його уст і сказали: Твій брат син Адера. І сказав: Ввійдіть і візьміть його. І вийшов до нього син Адера, і підводять його до нього на колісницю.
34І той сказав до нього: Віддам тобі міста, які мій батько взяв у твого батька, і поставиш собі виходи в Дамаску, так як мій батько поклав в Самарії. І я відішлю тебе з завітом. І він завіщав з ним завіт і відіслав його.
35І один чоловік з синів пророків сказав до свого ближнього господним словом: Побий мене. І чоловік не схотів його побити.
36І сказав до нього: Томущо ти не послухався господнього голосу, ось ти відходиш від мене, і побє тебе лев. І він відійшов від нього, і знаходить його лев і його побив.
37І той знаходить іншого чоловіка і сказав: Побий мене. І його побив чоловік, і вдаривши, розбив.
38І пророк пішов і став перед царем Ізраїля в дорозі і обвязав повязкою свої очі.
39І сталося, як проходив цар, і цей закричав до царя і сказав: Твій раб вийшов до війська на війну, і ось чоловік привів до мене чоловіка і сказав мені: Стережи цього чоловіка, якщо ж, втікаючи, втече, і твоя душа буде за його душу, або поставиш талант срібла.
40І сталося, що твій раб оглянувся сюди і туди, і його не було. І сказав до нього ізраїльський цар: Ось і ти знищив засідки (приготовлені) для мене.
41І він поспішив і зняв повязку з своїх очей, і пізнав його ізраїльський цар, що він з пророків.
42І сказав йому: Так говорить Господь: Томущо ти випустив з твоєї руки чоловіка - душегубця, і твоя душа буде за його душу і твій нарід за його нарід.
43І відійшов ізраїльський цар замішаний і ослаблений і приходить до Самарії.