1І ось з Юди прийшов божий чоловік за господним словом до Ветилю, і Єровоам стояв при жертівникові, щоб принести жертву.
2І той закликав до жертівника господним словом і сказав: Жертівнику, жертівнику, так говорить Господь: Ось в домі Давида син народжується, його імя Йосія, і принесе в жертву на тобі священиків високих (місць), що приносять на тобі жертву і спалить на тобі кості людей.
3І в тому дні дав знак, кажучи: Це слово, яке сказав Господь, мовлячи: Ось розвалюється жертівник і пролиється жир, що на ньому.
4І сталося, як цар Єровоам почув слова божого чоловіка сказані над жертівником, що в Ветилі, і цар простягнув свою руку від жертівника, кажучи: Схопіть його. І ось усохла його рука, яку простягнув проти нього, і він не міг повернути її до себе,
5і розвалився жертівник, і пролився жир на жертівнику за знаком, який божий чоловік дав за господним словом.
6І сказав цар Єровоам божому чоловікові: Помолися до лиця твого Господа Бога, і хай повернеться до мене моя рука. І чоловік божий помолився до лиця Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала такою, як передше.
7І сказав цар до божого чоловіка: Ввійди зі мною до дому і пообідай і дам тобі дари.
8І сказав божий чоловік до царя: Якщо (й) даси мені половину твого дому, не ввійду з тобою, ані не їстиму хліб, ані не питиму води в цьому місці.
9Бо так мені Господь заповів словом, кажучи: Не їстимеш хліба і не питимеш води і не повернешся дорогою, якою підеш.
10І він пішов іншою дорогою і не повернувся дорогою, якою пішов до Ветиля.
11І один старий пророк жив у Ветилі, і приходять його сини і розповідають йому всі діла, які зробив божий чоловік в тому дні в Ветилі, і слова, які сказав цареві. І повернули лице їхнього батька.
12І сказав до них їхний батько, мовлячи: Якою дорогою пішов він, і йому показують його сини дорогу, якою пішов божий чоловік, що пішов з Юди.
13І сказав його синам: Засідлайте мені осла, і засідлали йому осла, і він сів на нього,
14і пішов за божим чоловіком і знайшов його як той сидів під дубом і сказав йому: Чи ти є божий чоловік, що прийшов з Юди? І сказав йому: Я.
15І сказав йому: Іди зі мною і їж хліб.
16І він сказав: Не можу повернутися з тобою, ані не їстиму хліба, ані не питиму води в цьому місці,
17бо так мені Господь заповів словом, кажучи: Не зїси там хліба і не випєш там води і не повернешся дорогою, якою ти підеш.
18І він сказав до нього: І я є пророком, так як ти, і ангел промовив до мене господним словом, кажучи: Поверни його до себе, до твого дому, і хай їсть хліб і пє воду, і він збрехав йому.
19І він повернув його, і той зїв хліб і випив воду в його домі.
20І сталося, як вони сиділи при столі, і було господне слово до пророка, що його повернув,
21і він сказав до божого чоловіка, що прийшов з Юди, мовлячи: Так говорить Господь: Томущо ти переступив господне слово і ти не зберіг заповіді, яку тобі заповів твій Господь Бог,
22і повернувся і їв хліб і ти пив воду в цьому місці, про яке Я мовив до тебе кажучи: Не зїси хліба і не випєш води; твоє тіло не ввійде до гробу твоїх батьків.
23І сталося після того як зїли хліб і попили води і засідлали йому осла, він і повернувся.
24І він пішов, і в дорозі знайшов його лев і його забив, і його тіло було вкинене на дорозі, і осел стояв над ним, і лев стояв біля тіла.
25І ось проходили мужі і побачили труп покинений на дорозі, і лева, що стояв біля мерця. І ввійшли і заговорили в місті, де в ньому жив старий пророк.
26І почув той, що повернув його з дороги, і сказав: Це божий чоловік, який переступив господне слово.
27***
28І він пішов і знайшов його труп покинений в дорозі, і осла і льва, що стояв коло трупа, і лев не зїв трупа божого чоловіка і не розірвав осла.
29І взяв пророк труп божого чоловіка і поклав його на осла, і пророк повернув його до міста, щоб його поховати
30у своїм гробі. І оплакували його: Горе, брате.
31І сталося після того, як його оплакали, і той сказав своїм синам, мовлячи: Коли помру, поховайте мене в цій гробниці, де в ній похований божий чоловік, покладіть мене при його костях, щоб мої кості спаслися з його кістьми.
32Бо збудеться слово, яке сказав господним словом над вівтарем, що в Ветилі, і над високими домами, що в Самарії.
33І після цього слова Єровоам не відвернувся від свого зла і повернувся і зробив з часті народу священиків для високих (місць). Хто бажав він освячував його, і ставав священиком на високих.
34І це слово було на гріх домові Єровоама і на знищення і на зникнення з перед лиця землі.