1І йде цар Ровоам до Сікіми, бо ввесь Ізраїль прийшов до Сікіми, щоб поставити його царем.
2***
3І сказав нарід до царя Ровоама, мовлячи:
4Твій батько зробив наше ярмо тяжким, і ти тепер облегши рабство твого батька від тягару і від його тяжкого ярма, яке він наклав на нас, і тобі служитимемо.
5І він сказав до них: Відійдіть на три дні і повернетеся до мене. І відійшли.
6І сповістив цар старшинам, які стояли перед його батьком Соломоном, ще як він жив, кажучи: Як ви радите? І (яке) слово відповім цьому народові?
7І сказали йому, мовлячи: Якщо в цьому дні будеш рабом цьому народові і послужиш їм і скажеш їм добрі слова, і вони будуть тобі рабами на всі дні.
8І він оставив раду старшин, яку йому порадили, і вчинив раду з слугами вигодованими з ним, що стояли перед його лицем,
9і сказав їм: Що це ви радите, і що відповім цьому народові, що заговорив до мене, кажучи: Облегши ярмо, яке твій батько поклав на нас.
10І сказали до нього слуги вигодовані з ним, що стояли перед його лицем, мовлячи: Це скажеш цьому народові, що говорив до тебе, мовлячи: Тяжким зробив твій батько наше ярмо і ти тепер облегши нам; так скажеш їм: Мій мізинець грубший від бедр мого батька.
11І тепер мій батько наклав на вас тяжке ярмо і я додам до вашого ярма, мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами.
12І прийшов ввесь Ізраїль до царя Ровоама в третому дні, так як цар сказав їм, мовлячи: Поверніться до мене в третий день.
13І цар відповів народові жорстко, і Ровоам відкинув пораду старшин, яку йому порадили,
14і промовив до них за порадою слуг, що казали: Мій батько зробив ваше ярмо тяжким і я додам до вашого ярма, мій батько карав вас бичами і я вас покараю скорпіонами.
15І не послухався цар народу, бо зміна була від Господа, щоб збулося його слово, яке Він промовив рукою Ахія Силоніта про Єровоама сина Навата.
16І ввесь Ізраїль побачив, що цар їх не послухав, і відповів нарід цареві, кажучи: Яка нам часть в Давиді, і немає нам насліддя в сині Єссея. Відійди, Ізраїле, до твоїх помешкань. Тепер, Давиде, паси твій дім. Й Ізраїль відійшов до своїх помешкань.
17***
18І цар післав Адонірама, що (був) над даниною, і ввесь Ізраїль побив його камінням і (він) помер. І цар Ровоам поспішився піти, щоб втекти до Єрусалиму.
19Й Ізраїль відступив від дому Давида аж до цього дня.
20І сталося, як ввесь Ізраїль почув що повернувся Єровоам з Єгипту, і післали і покликали його до збору і поставили його царем над Ізраїлем. І за домом Давида не було нікого іншого за вийнятком скипетра Юди і Веніямина.
21І Ровоам ввійшов до Єрусалиму і зібрав збір Юди і скипетр Веніямина, сто двадцять тисяч молодців, що чинять війну, щоб воювати з домом Ізраїля, щоб повернути царство Ровоамові синові Соломона.
22І було Господнє слово до Самея, чоловіка божого, кажучи:
23Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, і до всього дому Юди і Веніямина і до осталого народу, кажучи:
24Так говорить Господь: Не підете, ані не воюватимете з вашими братами синами Ізраїля. Хай кожний повернеться до свого дому, бо від мене збулося це слово. І послухали господне слово і спинилися, щоб іти за господним словом.
25І цар Соломон спав з своїми батьками і (був) похований з своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам його син замість нього в Єрусалимі, будучи шістнадцяти літним сином, коли він зацарював. І дванадцять літ (він) царював в Єрусалимі, й імя його матері Наанана дочка Анана сина Нааса царя синів Аммона. І (він) зробив погане перед Господом і не пішов дорогою Давида свого батька.
26І був чоловік з гори Ефраїма, раб Соломона, і його імя Єровоам, й імя його матері Саріра жінка розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що в горі Ефраїма, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Ефраїма, він замкнув (мури) міста Давида і підносився на царство.
27І Соломон шукав його вбити, і він злякався і втік до Сусакіма царя Єгипту і був з ним, аж доки не помер Соломон.
28І почув Єровоам в Єгипті, що Соломон помер, і сказав до ух Сусакіма царя Єгипту, мовлячи: Відішли мене, і я відійду до моєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь яке прохання і тобі дам.
29І Сусакім дав Єровоамові Ану старшу сестру своєї жінки Текеміни йому за жінку, вона була великою серед дочок царя і породила Єровоамові його сина Авію.
30І сказав Єровоам до Сусакіма: Поправді відпусти мене і піду. І Єровоам вийшов з Єгипту і пішов до землі Саріри, що в горі Ефраїма. І збирається туди ввесь скипетр Ефраїма. І там Єровоам збудував замок.
31І захворіла його дитина дуже сильною хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав до своєї жінки Ани: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби.
32І був чоловік в Сило й імя його Ахія, і цей був син шістдесятилітний, і господне слово (було) з ним. І сказав Єровоам до своєї жінки: Встань і візьми в твою руку хліби для божого чоловіка і паланиці для його дітей і виноград і посудину меду.
33І встала жінка і взяла в свою руку хліби і дві паланиці і виноград і посудину меду для Ахії. І чоловік (був) старий, і його очі потемніли, так що він не бачив.
34І вона встала з Саріри і йде, і сталося, як вона входила до міста до Ахії Силоніта, і сказав Ахія свому слузі: Вийди ж на зустріч Ані жінці Єровоама і скажеш їй: Ввійди і не стій, бо так каже Господь: Погане я нашлю на тебе.
35І ввійшла Ано до божого чоловіка, і Ахія сказав її: Навіщо ти мені принесла хліби і паланиці і виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від мене, і буде як ти входитимеш через двері до Саріри і твої служниці вийдуть тобі на зустріч і скажуть тобі: Дитина вмерла.
36Бо так говорить Господь: Ось я вигублю в Єровоама кожного, що відливає об стіну, і мерці Єровоама, що будуть в місті, (їх) зїдять пси, і мертвого, що в полі, зїдять небесні птахи. І оплакуватимуть дитину: Горе, Господи, бо в ньому знайдено добре слово в Господі.
37І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, і померла дитина і на зустріч вийшов крик.
38І Єровоам пішов до Сікіми, що в горі Ефраїма і зібрав там племена Ізраїля, і пішов туди Ровоам син Соломона. І було господне слово до Самеї Еламіта, кажучи: Візьми собі нову одіж, що не була у воді, і розідри її на дванадцять частей і даси Єровоамові і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частей, щоб зодягнутися. І взяв Єровоам. І сказав Самея: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля.
39І сказав нарід до Ровоама сина Соломона: Твій батько тяжким зробив своє ярмо на нас і тяжкою вчинив їжу свого столу. І тепер, якщо ти нам полегшиш, і тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні і відповім вам слово.
40І сказав Ровоам: Приведіть мені старшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові в третому дні. І сказав Ровоам в їхні уха так як післав до нього нарід, і сказали старшини народу: Так сказав до тебе нарід.
41І відкинув Ровоам їхню раду, і не вгодною була перед ним. І він післав і ввів вихованих з ним і сказав їм це: І нарід післав до мене це, кажучи. І сказали з ним виховані: Так скажеш до народу, мовлячи: Мій мізинець грубший від бедр мого батька. Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами.
42І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так як йому порадили виховані з ним молодці.
43І ввесь нарід як чоловік один промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали кажучи: Немає нам часті в Давиді, ані насліддя в сині Єссея. Ізраїле, до твоїх помешкань, бо цей чоловік не за володаря, ані за проводиря.
44І розсипався ввесь нарід з Сікімів, і кожний пішов до своїх помешкань. І Ровоам скріпився і відійшов і пішов до своєї колісниці і ввійшов до Єрусалиму, і йдуть за ним ввесь скипетр Юди і ввесь скипетр Веніямина.
45І сталося, як наставав (новий) рік, і Ровоам зібрав всіх мужів Юди і Веніямина і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма.
46І було господне слово до Самея, божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові цареві Юди і всьому домові Юди і Веніямина і останкові народу, кажучи: Так говорить Господь: Не підете, ані не воюватимете з вашими братами синами Ізраїля. Поверніться кожний до свого дому, бо від мене збулося це слово.
47І послухались господнього слова і спинилися, щоб не йти, згідно з господним словом.
48І Єровоам збудував Сікіма, що в горі Ефраїма, і замешкав в ньому. І вийшов звідти і замешкав у Фануїлі.
49І сказав Єровоам в своїм серці: Ось тепер царство повернеться до дому Давида,
50якщо цей нарід піде до Єрусалиму, щоб приносити жертви в господнім домі, і серце народу повернеться до Господа і їхнього пана, до Ровоама царя Юди, і мене убють.
51І цар зробив нараду і пішов і зробив дві золоті телиці і сказав народові: Хай досить буде вам ходити до Єрусалиму. Ось, Ізраїле, твої боги, що вивели тебе з єгипетскої землі.
52І поставив одну (теличку) в Ветилі і одну поставив в Дані.
53І це слово було гріхом. І нарід ходив перед лице однієї аж до Дану.
54І він зробив доми на високих і зробив священиками якусь часть народу, які не були з синів Левія.
55І Єровоам зробив празник в осьмому місяці в пятнадцятому дні місяця за празником, що в землі Юди, і пішов до жертівника, який зробив в Ветилі, щоб принести жертву телицям, які зробив, і поставив в Ветилі священиків для високих (місць), які зробив.
56І він пішов до жертівника, який зробив, в осьмому місяці пятнадцятого дня в празник, який виготовив за своїм серцем, і зробив празник синам Ізраїля і пішов до жертівника, щоб принести жертву.