Luke 5
1 Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже (а Він стояв біля Генісаретського озера),
2 Він побачив два човни, що стояли біля озера; рибалки ж, вийшовши з них, мили сіті.
3 Увійшовши в один із човнів, який належав Симону, Він попросив його відпливти трохи від берега і, сівши, став навчати народ із човна.
4 Коли ж перестав говорити, то сказав Симону: Відпливи на глибину і закиньте свої сіті для лову.
5 Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику, ми трудилися всю ніч і нічого не впіймали, та за Твоїм словом закину сіть.
6 Зробивши це, вони спіймали дуже багато риби, аж почала рватись у них сіть.
7 I дали знак товаришам в іншому човні, щоб припливли допомогти їм, і ті припливли, і вони наповнили обидва човни, так що ті почали тонути.
8 Побачивши це, Симон Петро упав Iсусу в коліна і сказав: Вийди від мене, Господи, бо я чоловік грішний.
9 Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від такого улову риби, яку вони зловили;
10 так само і Якова та Iоана, синів Зеведея, які були товаришами Симона. I сказав Iсус Симону: Не бійся, віднині будеш ловити людей.
11 I вони, витягнувши човни на берег, залишили все і пішли за Ним.
12 Коли Він був в одному місті, ось прийшов чоловік весь у проказі, і, побачивши Iсуса, упав ниць, і став благати Його: Господи, якщо Ти схочеш, Ти можеш мене очистити.
13 Iсус простягнув руку, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, очисться! — і проказа відразу зійшла з нього.
14 I Він наказав йому нікому про це не казати, «а піди покажися священнику й принеси за своє очищення, як наказав Мойсей, для свідчення їм».
15 Та слово про Нього ще більше поширювалось, і багато народу сходилося послухати і зцілитися в Нього від своїх хвороб.
16 Та Він ішов у пустелі й молився.
17 Одного дня, коли Він навчав, і сиділи фарисеї і законовчителі, які прийшли з усіх сіл Галілеї, Iудеї і з Єрусалима, і сила Господня була для зцілення хворих,
18 ось прийшли люди, несучи на постелі чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ним;
19 і, не знайшовши, кудою внести його через багатолюдність, піднялися на дах, і спустили його з постіллю крізь черепицю на середину перед Iсусом.
20 Він, побачивши їхню віру, сказав йому: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!
21 Тут книжники й фарисеї почали міркувати: Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
22 Iсус, зрозумівши їхні думки, сказав їм у відповідь: Чому ви міркуєте таке у своїх серцях?
23 Що легше: сказати: Прощаються тобі твої гріхи, — чи сказати: Устань і ходи?
24 Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — сказав паралізованому, — кажу тобі: Устань, візьми свою постіль і йди додому.
25 I той відразу встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, славлячи Бога.
26 I всіх охопив жах, і вони славили Бога і, наповнившись страхом, казали: Ми бачили незвичайне сьогодні.
27 Після цього Iсус вийшов, і побачив митника на ім’я Левій, що сидів на митниці, і сказав йому: Iди за Мною.
28 I той, залишивши все, устав і пішов за Ним.
29 I влаштував для Нього Левій великий бенкет у своєму домі, і на ньому було багато митників та інших, що возлежали з ними.
30 Їхні ж книжники й фарисеї рéмствували на Його учнів і казали: Чому ви їсте і п’єте з митниками й грішниками?
31 Iсус сказав їм у відповідь: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
32 Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння.
33 Вони ж сказали Йому: Чому учні Iоана часто постяться й моляться, так само й учні фарисеїв, а Твої їдять і п’ють?
34 Він сказав їм: Хіба можна змусити весільних гостей поститися, поки з ними молодий?
35 Та настануть дні, коли забереться від них молодий, і тоді вони будуть поститися в ті дні.
36 При цьому розказав їм і притчу: Ніхто не пришиває латки з нового одягу до старого одягу, інакше і новий порве, і до старого не підійде латка від нового.
37 I ніхто не наливає нове вино в старі бурдюки, інакше нове вино прорве бурдюки — і саме витече, і бурдюки пропадуть;
38 а нове вино слід наливати в нові бурдюки, і тоді зберігається і те, і інше.
39 I ніхто, випивши старого, не схоче відразу нового, бо скаже: Старе краще.