Luke 4
1 А Ісус, повний Святого Духа, повернувся з Iордану і був поведений Духом у пустелю.
2 Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, а після їх закінчення наостанку зголоднів.
3 I сказав Йому диявол: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменю, щоб він став хлібом.
4 Iсус сказав йому у відповідь: Написано: Не хлібом одним буде жити людина, а кожним словом Божим.
5 I, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому в одну мить усі царства світу.
6 I сказав Йому диявол: Тобі я дам усі ці володіння і їхню славу, бо вони віддані мені і я, кому хочу, даю їх.
7 Тож якщо Ти поклонишся переді мною, все буде Твоїм.
8 Iсус сказав йому у відповідь: Відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу, своєму Богу, поклоняйся і Йому одному служи.
9 I привів Його диявол у Єрусалим, і поставив Його на вершині Храму, і сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз,
10 бо написано: Своїм ангелам Він дасть про Тебе наказ охороняти Тебе,
11 і вони понесуть Тебе на руках, щоб Ти не спіткнувся об камінь Своєю ногою.
12 Iсус сказав йому у відповідь: Сказано: Не спокушай Господа, свого Бога.
13 I, скінчивши все спокушання, диявол відійшов від Нього до часу.
14 I повернувся Iсус у Галілею в силі Духа, і чутка про Нього розійшлася по всій тій околиці.
15 I Він навчав у їхніх синагогах, і всі прославляли Його.
16 Прийшов Він у Назарет, де був вихований, і ввійшов за Своїм звичаєм у суботній день у синагогу, і встав, щоб читати.
17 Йому подали книгу пророка Iсаї, і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18 Дух Господній — на Мені, тому що Він помазав мене проповідувати Євангеліє бідним, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення і сліпим — прозріння, випустити пригноблених на волю,
19 проповідувати сприятливий рік Господній.
20 Згорнувши книгу, Він віддав її слузі і сів; і очі всіх у синагозі були спрямовані на Нього.
21 I Він почав говорити їм: Сьогодні збулося це місце Писання при вашому слуханні.
22 I всі добре свідчили про Нього, і дивувалися благодатним словам, які виходили з Його вуст, і казали: Хіба Він не син Йосипа?
23 Він сказав їм: Ви, звичайно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе. Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, ми чули, сталося в Капернаумі.
24 I сказав: Iстинно вам кажу: жоден пророк не приймається на своїй батьківщині.
25 По правді кажу вам: багато вдів було в Iзраїлі у дні Iллі, коли було замкнене небо три роки й шість місяців, так що настав великий голод по всій землі,
26 та до жодної з них не був посланий Iлля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
27 I багато прокажених було в Iзраїлі за пророка Єлисея, та жоден з них не очистився, крім сирійця Неємана.
28 Почувши це, усі в синагозі наповнились люттю,
29 і, вставши, вигнали Його геть із міста, і привели Його на виступ гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його з кручі.
30 Та Він пройшов посеред них і пішов.
31 I прийшов у галілейське місто Капернаум і навчав їх по суботах.
32 I вони дивувалися Його вченню, бо Його слово було з владою.
33 А в синагозі був чоловік, одержимий духом нечистого біса, і він закричав гучним голосом:
34 Облиш! Що Тобі до нас, Iсусе Назаря´нине? Ти прийшов погубити нас? Знаю Тебе, Хто Ти — Святий Божий!
35 Та Iсус заборонив йому, сказавши: Замовчи і вийди з нього! I біс, кинувши його на середину, вийшов з нього, не заподіявши йому ніякої шкоди.
36 I на всіх напав жах, і вони говорили один одному: Що це за слово, що Він із владою й силою наказує нечистим духам і вони виходять?
37 I чутка про Нього розійшлася по всіх місцях тієї околиці.
38 Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона. Симонова ж теща страждала від сильної гарячки, і Його попросили за неї.
39 Він став над нею і заборонив гарячці — і вона залишила її, і та відразу встала й почала прислуговувати їм.
40 А коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні хвороби, повели їх до Нього, і Він, поклавши на кожного з них руки, зцілив їх.
41 Виходили також і біси з багатьох, кричачи й кажучи: Ти Христос, Син Божий! Та Він забороняв і не дозволяв їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустельне місце, і люди шукали Його, і прийшли до Нього, і хотіли утримати Його, щоб Він не йшов від них.
43 Та Він сказав їм: I іншим містам Мені треба благовістити Царство Боже, бо для цього Я і посланий.
44 I Він проповідував у синагогах Галілеї.