1Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галилеї і прибув до юдейських околиць, що за Йорданом.
2За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх там.
3Підійшли до Нього фарисеї і, випробовуючи Його, запитали: Чи годиться чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини?
4А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою?
5І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом.
6То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає.
7Кажуть Йому: А чому ж Мойсей звелів дати листа про розлучення і її відпустити?
8Він каже їм: Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але спочатку так не було.
9Кажу ж вам, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — і одружується з іншою, чинить перелюб, [і хто одружується з розлученою, чинить перелюб].
10Його учні кажуть Йому: Коли така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися.
11Він же сказав їм: Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому дано.
12Бо є євнухи, які такими народилися з лона матері; є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які задля Царства Небесного оскопили самі себе. Хто може збагнути, нехай збагне.
13Тоді привели до нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм.
14Та Ісус сказав: Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне.
15І, поклавши на них руки, Він пішов звідти.
16І ось один, підійшовши, сказав Йому: Учителю [добрий], що доброго я маю робити, аби мати вічне життя?
17Ісус сказав йому: Чому питаєш Мене про добре? Добрий тільки Один Бог. Як хочеш увійти до життя, дотримуйся заповідей.
18Той питає Його: Яких? Ісус відповів: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво,
19шануй батька та матір і люби ближнього свого, як самого себе.
20Каже Йому юнак: Це все зберіг я [змалку], чого ще мені бракує?
21Ісус відповів йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним і матимеш скарб на небесах, а тоді приходь і йди за Мною.
22Почувши ці слова, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки.
23А Ісус сказав Своїм учням: Запевняю вас, що важко багатому ввійти в Царство Небесне.
24І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж тоді може спастися?
26Поглянувши на них, Ісус промовив: Для людей це неможливо, а для Бога все можливе.
27Тоді Петро, звернувшись до Нього, сказав: Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?
28А Ісус відказав: Запевняю вас, що ви, які пішли за Мною, у новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі Своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля.
29І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, [або дружину], або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя.
30Багато перших будуть останніми, а останні — першими.