1Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.
2Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.
3Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку,
4і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.
5Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.
6Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
7Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].
8Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
9Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
11Відтак, одержавши, нарікали на пана,
12кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.
13А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
14Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;
15хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
16Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
17Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
18Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
19і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
20Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
21Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.
22У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
23Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
24Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
25Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
27і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
28так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
29Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
30І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
34Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.