1Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню, збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.
2У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.
3А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.
4І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.
5І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.
6Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!
7Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!
8І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.
9Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.
10Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!
11Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!
12І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.
13І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.
14Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?
15Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.
16І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.
17Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.
18І прийшли до Нього садукеї, — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:
19Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.
20Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.
21Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.
22І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.
23У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!
24Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?
25Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.
26А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?
27Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!
28А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?
29Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.
30І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].
31[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.
32І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,
33і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення та жертви.
34А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.
35І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?
36Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.
37Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.
38І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,
39перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;
40які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!
41Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.
42І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
43І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,
44бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.