1І виступили всі ізраїльські сини, і зібралася вся громада, як один чоловік, від Дана і аж до Вирсавії і землі Ґалааду до Господа, до Масифи.
2І піднялися старійшини всього народу, усі ізраїльські племена серед зібрання Божого народу — чотириста тисяч чоловік піших, які носять меч.
3І почули сини Веніаміна, що ізраїльські сини прийшли до Господа до Масифи. І сказали ізраїльські сини: Скажіть, де сталося це зло?
4І відповів чоловік-левіт, муж убитої жінки, і сказав: До Ґаваа Веніаміна прийшов я і моя наложниця, щоб переночувати.
5Та проти мене повстали мужі, які в Ґаваа, і оточили довкола мене дім вночі, і хотіли мене вбити. А мою наложницю вони принизили й наглумилися над нею, і вона померла.
6Тож я взяв мою наложницю, поділив я її на частини, і послав до кожної околиці спадку ізраїльського, бо вони вчинили безумство в Ізраїлі.
7Ось усі ви, ізраїльські сини, дайте собі слово і раду.
8І піднявся весь народ як один чоловік, кажучи: Не ввійдемо — жодний з нас — до свого житла — і не подамося — жодний з нас — до своєї хати!
9А тепер ось ця справа, яку вчинимо Ґаваа: Підемо проти неї за жеребом!
10Ми візьмемо десять мужів на сто, сто на тисячу і тисячу на десять тисяч, щоб узяти заготовлену їжу народові, аби забезпечити тих, які йдуть на Ґаваа Веніаміна через усе те безумство, яке вони вчинили в Ізраїлі!
11І зібрався кожний ізраїльський чоловік з міст, прийшли всі як один чоловік.
12І послали ізраїльські племена мужів до всього племені Веніаміна, кажучи: Що це за зло, яке сталося у вас?
13Тож тепер видайте цих безбожних мужів у Ґаваа, синів Веліяла, ми вб’ємо їх і усунемо зло з Ізраїля! Але сини Веніаміна не забажали послухатися голосу їхніх братів, ізраїльських синів.
14А сини Веніаміна зібралися з їхніх міст до Ґаваа, щоб вийти воювати з ізраїльськими синами.
15У той день сини Веніаміна зробили перепис — двадцять п’ять тисяч мужів з міст, які носять меч, крім тих, які живуть у Ґаваа. Ці також були пораховані — сімсот молодих вибраних мужів,
16які вправно орудують обома руками. Це — усі пращники, які попадають камінням у волосину, і не схиблять.
17І кожний ізраїльський муж також був порахований — чотириста тисяч мужів, які носять меч, не враховуючи синів Веніаміна. Усі ці мужі — воїни.
18Вони виступили і пішли до Ветиля, і запитали Бога. Ізраїльські сини сказали: Хто з нас піде проводирем, щоб воювати з Веніаміном? А Господь відповів: Юда піде проводирем!
19Тож ізраїльські сини піднялися і отаборилися проти Ґаваа.
20І вийшов кожний ізраїльський чоловік на війну з Веніаміном, і стали з ними мужі ізраїльські до бою проти Ґаваа.
21Та сини Веніаміна вийшли з міста, і вигубили в той день в Ізраїлі двадцять дві тисячі мужів на землі.
22Однак ізраїльські мужі зібралися із силами і продовжували стояти в бою на місці, де стали до бою в перший день.
23І пішли ізраїльські сини, і плакали перед Господом аж до вечора, і звернулися до Господа, запитуючи: Чи продовжуватиму зближатися в битві з Веніаміном, моїм братом? А Господь сказав: Підете проти нього!
24І сини Ізраїля прийшли до Веніаміна на другий день.
25І Веніамін вийшов їм назустріч з Ґаваа другого дня, і вигубив з народу вісімнадцять тисяч мужів на землі. Це всі, які носять меч!
26І пішли всі ізраїльські сини і весь народ, попрямували до Ветилю і заплакали перед Господом, і постили в той день, і принесли всепалення спасіння перед Господом,
27і запитали Господа Ізраїльські сини. А в ті дні там був ковчег Господнього завіту,
28і Фінеес, син Елеазара, син Аарона, стояв перед ним у ті дні, запитуючи: Чи продовжу ще йти на бій із синами Веніаміна, мого брата, чи припиню воювати? І сказав Господь: Підіть, бо завтра передам його у твою руку!
29Тож ізраїльські сини зробили засідку довкола Ґаваа,
30і піднявся Ізраїль проти Веніаміна на третій день, і став до бою проти Ґаваа так, як раз за разом.
31І вийшли сини Веніаміна назустріч народові, і відтягнені були від міста, і почали, так як раз за разом, убивати з народу на дорогах, з яких є одна, що йде до Ветиля, і одна, яка йде до Ґаваа в полі, — якихось тридцять мужів з-поміж Ізраїля полягли.
32Тож сини Веніаміна сказали: Падають перед нами так, як і раніше! А ізраїльські сини сказали: Втікаймо і виведемо їх з міста на дороги.
33І кожний ізраїльський чоловік устав зі свого місця, і вони стали до бою у Ваалтамарі, а ізраїльська засідка вийшла зі свого місця із заходу Ґаваа,
34і вони пішли напроти Ґаваа, — десять тисяч вибраних мужів з усього Ізраїля, — і битва стала тяжкою. А ті не усвідомили, що на них насувається зло.
35І Господь повернув до втечі Веніаміна з-перед обличчя Ізраїля, тож ізраїльські сини вигубили у Веніаміна в той день двадцять п’ять тисяч і сто чоловік. Це всі, які носять меч.
36І побачив Веніамін, що його повернено до втечі, а муж ізраїльський поступився Веніамінові, бо вони надіялися на засідку, яку зробили проти Ґаваа.
37І кинулася засідка, і виступила проти Ґаваа, пішла засідка і побила все місто вістрям меча.
38І був наказ мужеві ізраїльському, тим, які в засідці, подати димовий знак з міста.
39І повернули назад ізраїльські мужі в битві, і Веніамін почав побивати ранених поміж ізраїльських мужів, якихось тридцять чоловік, бо сказали: Вони таки справді змушені втікати перед нами, як і під час попередньої битви!
40А з міста почав підноситися вогонь — стовп диму. І озирнувся Веніамін позад себе, і ось край міста підносився до неба.
41Ізраїльський муж повернувся, і поспішив муж Веніаміна, і зрозумів, що його настигає зло.
42Тож вони звернули перед ізраїльським мужем на дорогу пустелі, і битва вигубила його, і ці з міст вигублювали його посеред них.
43І відрізали відступ Веніамінові, щоб таки покласти йому край, і топтали аж до Ґаваа зі сходу сонця.
44І полягло з Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, усі вони — сильні мужі.
45Вони звернули вбік і втекли в пустелю, до скелі Реммона, та їх дозбирували на дорогах — ще п’ять тисяч чоловік. І гналися за ними аж до Ґадама, і вбили з них ще дві тисячі чоловік.
46І було в той день усіх, які полягли з-посеред Веніаміна, двадцять п’ять тисяч чоловік, які носили меч, усі вони — сильні мужі.
47Вони повернули вбік і втекли в пустелю, до скелі Реммона, — шістсот мужів, — і перебували на скелі Реммона чотири місяці.
48Та ізраїльські мужі оточили синів Веніаміна і побили їх вістрям меча ззовні міста — аж до худоби, аж до кожного, хто знайшовся в усіх містах. А на міста, які їм траплялися, насилали вогонь.