1Через певний час сталося, що Самсон в дні жнив пшениці відвідав свою жінку, несучи козеня з кіз. Він сказав: Увійду до моєї жінки в кімнату! Та її батько не дав йому ввійти до неї.
2Її батько сказав: Я дійсно сказав собі, що ти таки не злюбив її, — тож я дав її твоєму другові. Ось, хіба її молодша сестра не гарніша за неї? Нехай вона буде тобі замість неї.
3Та Самсон сказав йому: Цього разу я є невинний перед филистимцями, за те, що чиню я між вами зло!
4І Самсон пішов, узяв триста лисиць, взяв смолоскипи, прив’язав хвіст однієї лисиці до хвоста іншої і приладнав по одному смолоскипу посередині між двома хвостами.
5Він запалив вогонь у смолоскипах, скерував лисиць на посіви филистимців і спалив колосся та пожате — від копиць до стоячого, до виноградників і оливкових садів.
6А филистимці запитали: Хто зробив це? І відповіли: Самсон, зять Тамнатея, оскільки той взяв його жінку і дав її його другові! Тож филистимці прийшли, спалили вогнем хату її батька, її саму та її батька.
7А Самсон сказав їм: Хоч ви так учинили, не помилую, але мою помсту на одному і кожному з вас учиню!
8І він побив їх стегном великою поразкою. Він пішов і поселився біля потоку в печері Ітама.
9Тоді филистимці виступили й отаборилися проти Юди, і розійшлися в Лехі.
10І сказали їм усі мужі Юди: Навіщо виступили ви проти нас? А филистимці сказали: Зв’язати Самсона і зробити з ним так, як він зробив нам!
11І три тисячі мужів з Юди спустилися до отвору в скалі Ітама. — Хіба ти не знаєш, що над нами панують филистимці, — сказали вони Самсонові, — тож чому це ти нам учинив? А Самсон сказав їм: Так, як зробили нам, так і я зробив їм!
12Прийшли ми зв’язати тебе, — сказали вони йому, — і передати тебе в руки филистимців. А Самсон сказав їм: Покляніться мені, що ви не вб’єте мене, а передасте мене їм, щоби часом ви не напали на мене!
13І ті поклялися йому, кажучи: Ні! Ми дійсно лиш зв’яжемо тебе і передамо тебе в їхні руки, та в жодному разі не вбиватимемо тебе. І вони зв’язали його двома новими шнурами, і вивели його зі скелі.
14І він пішов аж до Щелепи. А филистимці заголосили йому назустріч і вибігли йому назустріч. І зійшов на нього Господній Дух, і стали шнури, які були на його руках, наче прядиво, коли воно відчує вогонь, і шнури поспадали з його рук.
15Він знайшов ослячу щелепу, кинену в дорозі, простягнув свою руку, взяв її і побив нею тисячу мужів.
16І сказав Самсон: Ослячою щелепою я зовсім вигубив їх, бо ослячою щелепою побив я тисячу мужів.
17І сталося, коли він закінчив говорити, то кинув щелепу зі своєї руки і назвав те місце: Побиття щелепою.
18І він мав сильну спрагу. І заволав до Господа, кажучи: Ти дав у руки Твого раба це велике спасіння, а тепер я помру від спраги і попаду в руки необрізаних!
19Тоді Бог відкрив розщілину в щелепі, і з неї вийшла вода, і він пив, і повернувся його дух до нього, і він ожив. Через це дано їй назву, яка є аж до цього дня: Джерело Прикликаного, що в Щелепі.
20І двадцять років він судив Ізраїля в дні филистимців.