1Самсон прийшов до Тамнати і побачив у Тамнаті жінку з дочок-филистимок, і вона догодила перед ним.
2Він же пішов і сповістив своєму батькові та своїй матері, заявляючи: Я побачив у Тамнаті жінку з дочок-филистимок, тепер же візьміть її мені за жінку!
3А його батько і його матір сказали йому: Хіба немає з дочок твоїх братів і в усьому моєму народі жінки, що ти йдеш взяти жінку з-посеред необрізаних филистимців? Та Самсон відповів своєму батькові: Цю мені візьми, бо вона сподобалася моїм очам!
4Його батько і його матір не знали, що це від Господа, бо він шукає у филистимців приводу відплатити, — у той час филистимці панували над ізраїльськими синами.
5Тож Самсон, його батько та його матір прибули до Тамнати, а він спустився у виноградник Тамнати, і ось молодий лев ричить йому назустріч.
6І на нього зійшов Господній Дух, і він роздер його, як роздирається козеня з кіз, і нічого не було в його руці. Та він не сповістив своєму батькові ні матері, що він учинив.
7І вони сходили, і поговорили з жінкою, і вона вгодила перед Самсоном.
8Через певний час він повертався, щоб узяти її, і відійшов убік подивитися на труп лева, і ось у пащі лева рій бджіл, і там був мед.
9Він узяв його і поклав до рота, і пішов далі, та їв собі дорогою. Він прийшов до свого батька й до своєї матері, і дав їм, і вони їли. Та він не сповістив їм, що взяв мед з трупа лева.
10Його батько прийшов до жінки, і Самсон зробив там прийом на сім днів, бо так робили молоді люди.
11І сталося, оскільки вони боялися його, то приставили до нього тридцять друзів, і ті були з ним.
12І сказав їм Самсон: Запропоную вам загадку, і якщо сповістите мені значення загадки за сім днів прийому, то дам вам тридцять ряден і тридцять змін одягу.
13Якщо ж не зможете сповістити мені, то дасте ви мені тридцять ряден і тридцять змін одягу. І вони сказали йому: Скажи твою загадку, і послухаємо її!
14Тож він сказав їм: З того, що їв, вийшла їжа, і з сильного вийшло солодке. І не могли сповістити значення загадки до трьох днів.
15І сталося, що на четвертий день вони сказали жінці Самсона: Обмани твого чоловіка, і нехай тобі сповістить загадку, щоб не спалили ми тебе і дім твого батька вогнем! Чи ви покликали нас, щоби зробити жебраками?
16І заплакала жінка Самсона перед ним, і сказала йому: Зненавидів ти мене, і ніколи не любив ти мене, бо загадку, яку задав ти синам мого народу, ти мені її не сповістив! А Самсон їй відповів: Якщо моєму батькові та моїй матері я її не сповістив, то тобі сповіщу?
17Та вона плакала перед ним упродовж семи днів, в які був у них прийом. І сталося, що на сьомий день він сповістив їй, оскільки надокучила йому. Вона ж сповістила синам свого народу.
18І мужі міста на сьомий день, перш ніж зайшло сонце, сказали йому: Що солодше меду і що сильніше лева? А Самсон їм відповів: Якщо б не приборкали ви мою телицю, то не відгадали б ви моєї загадки!
19І на нього зійшов Господній Дух, і Він спустився до Аскалона і вбив там тридцять мужів, узяв їхній одяг і дав тим, які сповістили загадку. І Самсон запалав гнівом, і пішов до дому свого батька.
20А жінка Самсона поселилася в його дружби, який був його другом.