1Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
2Нею були засвідчені стародавні.
3Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
4Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
5Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
6Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
7Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
8Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
9Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
10тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
11Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
12І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
13Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
14Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
15А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
16Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
17Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
18йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
19Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
20Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
21Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
22Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
23Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
24Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
25він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
26Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
27Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
28Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
29Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
30Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
31Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
32І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
33які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
34згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
35Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
36Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
37Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
38Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.
39І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,
40оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення.