1І до мене було Господнє слово, що промовляло:
2Людський сину, було дві жінки — дочки в однієї матері,
3і вони чинили розпусту в Єгипті у своїй молодості. Там опали їхні груди, там вони втратили дівоцтво.
4А їхні імена були: Оола, старша, і її сестра — Ооліва. І вони були Моїми, і породили синів і дочок. Тож їхні імена: Самарія — Оола, і Єрусалим — Ооліва.
5І Оола в розпусті відступила від Мене і поклалася на своїх коханців, на ассирійців, що наближалися до неї, — одягнені в синій одяг, володарі та вожді.
6Молодці всі вибрані, кіннотники, що їздять на конях.
7І вона дарувала їм свою розпусту. Усі вибрані сини ассирійців, і всіма, на яких клалася, вона опоганювалася всіма своїми пожаданнями.
8І вона не покинула своєї розпусти з Єгипту, бо з нею спали в її молодості, і вони позбавили її дівоцтва, і проливали свою розпусту на неї.
9Через це Я її видав у руки її коханців, у руки синів ассирійців, на яких вона клалася.
10Вони відкрили її сором, взяли її синів і дочок, а її вбили мечем. І вона стала поговіркою між жінками, і вчинили на ній помсту за дочок.
11А її сестра Ооліва побачила і перевищила її своїм намаганням, і її розпуста більша за розпусту її сестри.
12Вона клалася на ассирійських синів, володарів і вождів, що близькі з нею, одягнені в гарний одяг, кіннотники, що їздять на конях. Усі — вибрані молодці.
13І Я побачив, що вона опоганилася. Одна дорога в обох!
14І вона додала до своєї розпусти, і вона позначила чоловіків, намальованих на стіні, образи халдеїв, намальованих олівцем,
15підперезаних різнобарвними поясами по їхніх стегнах, і головний убір пофарбований на їхніх головах, у всіх потрійний вигляд, подоба халдейських синів землі їхньої батьківщини,
16і вона клалася на них поглядом своїх очей, і посилала до них послів у землю халдеїв.
17І до неї прийшли сини Вавилону, на ліжко спочинку, і зробили її нечистою в її розпусті, і вона опоганилася ними. І її душа відступила від них.
18І вона відкрила свою розпусту, і відкрила свій сором, і Моя душа відступила від неї, як відступила Моя душа і від її сестри.
19І ти помножила твою розпусту, щоб згадати дні твоєї молодості, в які ти чинила розпусту в Єгипті,
20і ти клалася на халдеїв, в яких їхні тіла, як тіла ослів, а їхні члени, як члени коней.
21І ти навідалася до беззаконня твоєї молодості, яке ти чинила в Єгипті у твоїй кімнаті, де груди твоєї молодості.
22Через це, Ооліво, так говорить Господь: Ось Я підіймаю проти тебе твоїх коханців, від яких відстала твоя душа від них, і наведу їх довкола на тебе,
23синів Вавилону і всіх халдеїв, Факуда і Суя, і Куя, і всіх синів ассирійців з ними, вибраних молодих, усіх володарів і вождів, потрійних і славних, що їздять на конях.
24Вони всі виступлять проти тебе з півночі, колісниці та колеса з юрбою народів, щити і лучники, і довкола виставлять варту проти тебе. І дам суд перед їхнім обличчям, і помстяться на тобі своїми судами.
25І дам Мої ревнощі на тебе, і вчинять з тобою в гніві обурення. Твої ніздрі і твої вуха відріжуть, і твоїх позосталих повалять мечем. Вони захоплять твоїх синів і твоїх дочок, а твоїх позосталих пожере вогонь.
26І вони тебе роздягнуть з твого одягу, і візьмуть предмети твоєї хвали.
27І Я відверну твоє безчестя від тебе і твою розпусту з єгипетської землі, і не піднімеш до них твоїх очей, і більше не згадаєш Єгипет.
28Тому що так говорить Господь, Господь: Ось Я тебе видаю в руки тих, кого ти ненавидиш, від яких від них відступила твоя душа.
29І вчинять з тобою в ненависті, і візьмуть усі твої труди і твої праці, і будеш оголеною і засоромленою, і відкриється сором твоєї розпусти і твоє безчестя. І твоя розпуста
30вчинила це тобі, коли ти чинила розпусту за прикладами народів, і ти опоганилася їхніми пожаданнями.
31Ти пішла дорогою твоєї сестри, і дам її чашу у твої руки.
32Так говорить Господь: Питимеш глибоку і широку чашу твоєї сестри надмірно, щоб довести до краю
33сп’яніння, щоб ти наповнилася знесиленням. І чашу знищення, чашу твоєї сестри Самарії,
34і її питимеш. І Я поверну її свята і нові місяці, тому що Я промовив, — говорить Господь.
35Через це так говорить Господь: Тому що ти Мене забула, і ти Мене відкинула від твого тіла, то ти візьми твоє безчестя і твою розпусту.
36І Господь сказав мені: Людський сину, чи ти не судиш Оолу і Ооліву? І ти сповістиш їм їхні беззаконня,
37бо вони чинили перелюб, і кров на їхніх руках. Пожаданнями їхніми чинили перелюб і своїх дітей, які породили Мені, проводили їх через вогонь.
38І аж до цього Мені зробили. Осквернили Мої святощі й опоганили Мої суботи,
39коли вони вбивали своїх дітей для своїх ідолів і входили до Мого святого, щоб його опоганити. І тому що так учинили посеред Мого дому,
40і тому що так учинили чоловікам, які приходили здалека, тим, які до них посилали послів. І як тільки вони приходили, то вона відразу вмивалася, малювала свої очі, прикрашалася прикрасою
41і сідала на розстеленому ліжку, а перед її обличчям — прикрашений стіл, Мій ладан і Моя олія, і вони веселилися ними!
42І піднімали звук музики. І до чоловіків, що з безлічі людей приходили з пустелі, і давали на їхні руки обручки і вінець похвали на їхні голови.
43І я сказав: Хіба не в цьому чинять перелюб? Це — діла розпусниці, і вона чинила розпусту.
44І входили до неї, як входять до жінки-розпусниці, так входили до Ооли і до Ооліви, щоби чинити беззаконня.
45І ці праведні мужі відімстять їм помстою перелюбниці та помстою крові, тому що вони — перелюбниці, і кров на їхніх руках.
46Так говорить Господь: Наведи на них юрбу і дай на них замішання та пограбування,
47і каменуй їх камінням народів, і проший їх їхніми мечами. Їхніх синів і їхніх дочок вб’ють, а їхні доми спалять вогнем.
48І відверну безбожність із землі, і будуть напоумлені всі жінки, і не робитимуть за їхніми безбожностями.
49І ваша безбожність буде дана на вас, і візьмете гріхи за ваші пожадання, і пізнаєте, що Я — Господь.