1І до мене було Господнє слово, що промовляло:
2І ти, людський сину, хіба судитимеш місто крові? І покажи йому всі його беззаконня,
3і скажеш: Так говорить Господь: О, місто, що проливаєш кров посеред себе, щоб прийшов його час, і що чиниш задумами згідно зі своїми, щоб його опоганити,
4ти вчинило переступ у їхній крові, яку ти пролило, і ти опоганилося у твоїх задумах, які ти здійснило, і ти наблизило твої дні, і ти привело час твоїх років. Через це Я тебе дав на погорду народам і на сміх усім країнам,
5що близько до тебе, і тим, що далеко віддалені від тебе, і кепкуватимуть з тебе. Славна нечистотою і численна беззаконнями.
6Ось володарі дому Ізраїля, кожний зійшовся в тобі до своїх кровних, щоб пролити кров.
7На батька і матір говорять у тобі зло і поводилися неправедно в тобі з приходьком, у тобі насилували сироту і вдову.
8І зневажили Мої святощі, і опоганили Мої суботи в тобі.
9У тобі — мужі-розбійники, щоб у тобі проливати кров, і на пагорбах у тобі їли, неправедне робили посеред тебе.
10Сором батька відкрили в тобі й відставлену в нечистотах у тобі впокорили.
11Вони — кожний з жінкою свого ближнього — чинили беззаконня, і кожний опоганив свою невістку в безбожності, і кожний свою сестру, дочку свого батька, впокорив у тобі.
12Дари брали в тобі, щоб пролити кров, лихву і понад міру брали в тобі. І ти завершило повноту твоєї злоби, що в насильстві, а Мене ти забуло, — говорить Господь.
13Якщо ж приведу Мою руку до Моєї руки над тим, що ти виповнило, що ти зробило, і на твою кров, що була посеред тебе,
14то хіба твоє серце встоїть? Чи твої руки будуть сильні в дні, в які Я чиню проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю!
15І розсію тебе в народах, і розкину тебе в країнах, і від тебе зникне твоя нечистота,
16і дам спадок у тобі перед очима народів. І пізнаєте, що Я — Господь.
17І до мене було Господнє слово, що промовляло:
18Людський сину, ось для Мене весь дім Ізраїля став змішаний міддю, залізом, оловом і свинцем. Він — домішка посеред срібла.
19Через це скажи: Так говорить Господь: Тому що ви всі сталися на одне змішання, через це ось Я приймаю вас до середини Єрусалима.
20Так, як приймається срібло, мідь, залізо, олово і свинець посеред печі, щоби дихнути на нього вогнем, щоб розплавити, так Я прийму в Моєму гніві й зберу, і розплавлю вас,
21і дихну на вас вогнем Мого гніву, і розплавитеся посеред нього.
22Так, як плавиться срібло посеред печі, так розплавитеся посеред неї. І пізнаєте, що Я, Господь, вилив Мій гнів на вас.
23І до мене було Господнє слово, що промовляло:
24Людський сину, скажи йому: Ти є земля не наводнена, і не було на тобі дощу в дні гніву.
25Його старійшини посеред нього, як леви, що ричать, що здійснюють грабунок, що їдять душі силою, що приймають честь, і твої вдови помножилися посеред тебе.
26І його священики відцуралися Мого закону і опоганили Мої святощі. Вони не розрізнили між святим і не святим, і не розрізнили між нечистим і чистим, і від моїх субот закрили свої очі, і Я був осквернений посеред них.
27Його володарі посеред нього, як вовки, що вихапують здобич, аби пролити кров, щоб тільки отримати наживу.
28І його пророки, що себе намазують, упадуть — ті, які бачать марне, які чаклують брехню, які говорять: Так говорить Господь! — а Господь не говорив.
29Вони неправедно гнітять народ землі й здійснюють грабунок, насилують бідного й убогого, і не поводяться праведно з приходьком.
30І Я шукав у них чоловіка, що живе праведно, і що стоїть перед Моїм обличчям досконало в часі землі, щоб до кінця її не вигубити, та Я не знайшов!
31І Я вилив на нього Мій гнів у вогні Мого гніву, щоб вигубити. Їхні дороги Я дав на їхні голови, — говорить Господь! Господь!