1Петро та Іван ішли до храму на молитву на дев’яту годину.
2І був тут один чоловік, кривий від народження; його приносили і садовили щодня перед воротами храму, котрі називали Гарними, аби просив милостиню у тих, хто приходив до храму.
3Побачивши Петра й Івана, які хотіли увійти до храму, він почав просити милостиню.
4Поглянули на нього Петро з Іваном і сказали: Подивися на нас!
5Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати.
6А Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи!
7І, узявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він устав і почав ходити.
8Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога.
9І весь народ побачив, як він ходив і вихваляв Бога.
10Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося.
11Оскільки він був біля Петра й Івана, то збігся до них весь здивований народ у притвор, який називається Соломоновим.
12Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся із цього? Чому дивитеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, щоб він ходив?
13Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого слугу Ісуса, Якого ви видали й відреклися перед Пилатом, який присудив Його відпустити.
14Ви відреклися від Святого й Праведного, а випросили звільнити вам людину-вбивцю.
15Володаря життя ви вбили, та Бог воскресив Його з мертвих, свідками чого є ми.
16І вірою в Ім’я Його — Його Ім’я оздоровило того, кого бачите й знаєте. Віра, яка від Нього, дала йому це зцілення перед усіма вами.
17А тепер, [мужі-] брати, знаю, що зробили ви так через незнання — і так само ваші володарі.
18Бог провістив наперед устами всіх пророків, що Христос має постраждати; так Він і виконав.
19Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи,
20щоб від обличчя Господнього прийшов час відлиги, щоби послав наперед призначеного вам Ісуса Христа,
21бо треба, щоб небо прийняло Його до часу відновлення всього, про що Бог говорив устами Своїх святих відвічних пророків.
22Мойсей провіщав [батькам], що Господь, Бог ваш, підійме вам Пророка з братів ваших, як і мене: Його слухайте в усьому, що тільки скаже вам.
23Буде так, що кожна душа, яка не послухає Того Пророка, буде вигублена з народу.
24І так само всі пророки — від Самуїла й пізніших — говорили й сповіщали про ці дні.
25Ви — сини пророків і Завіту, який Бог заповів вашим батькам, кажучи Авраамові: І в нащадкові твоєму благословляться всі народи землі!
26Воскресивши Слугу Свого, Бог насамперед послав Його вам, і Він благословить вас, щоб відвернувся кожний з вас від свого зла!