1І знову підвів я очі мої і побачив: Ось летить сувій.
2І сказав він до мене: Що бачиш ти? Я відповідав: Бачу сувій, що летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його – десять ліктів.
3Він сказав мені: Це прокляття, що сходить на поверхню всієї землі, бо всілякий, хто краде, буде винищений, як написано на одному боці, і всілякий, що присягається брехливо, винищений буде, як написано на другому боці.
4Я навів його, говорить Господь Саваот, і воно увійде в дім злодія і в дім того, що присягається Моїм йменням неправдиво, і буде в домі його, і винищить його, і дерева його, і каміння його.
5І вийшов Ангел, що говорив зі мною, і сказав мені: Піднеси ще очі твої і подивися, що це виходить?
6А коли я сказав: Що це? Він відповідав: Це виходить ефа, і сказав: Це – образ їхній по всій землі.
7І ось, брила свинцю підвелася, і там сиділа одна жінка посеред ефи.
8І сказав він: Це жінка – саме нечестя, і кинув її до середини ефи, а на отвір її кинув свинцеву брилу.
9І підвів я очі мої, і побачив: Ось, з’явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них, як в лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом.
10І сказав я Ангелові, що говорив зі мною: Куди несуть вони цю ефу?
11Тоді сказав він мені: Щоб спорудити для неї дім на землі Шінар, і коли буде все приготовлене, то вона постане там на своїх підвалинах.