1І повернувся той Ангел, котрий говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її.
2І сказав він мені: Що ти бачиш? І відповідав я: Бачу, ось світильник увесь із золота і горнятко для єлею над ним, і семеро лампад на ньому, і по семеро руручок поруч з лампадами, котрі угорі над ним.
3І дві оливки на ньому, одна праворуч від горнятка, а друга з лівого боку його.
4І відповідав я і сказав Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це, володарю мій?
5І Ангел, що розмовляв зі мною, відповідав і сказав: Ти не знаєш, що це? І сказав я: Не знаю, володарю мій.
6Тоді відповідав він і сказав мені: Так! Це слово Господа до Зоровавеля, яке оповідає: Не військом і не силою, але Духом Моїм, говорить Господь Саваот.
7Хто ти є, велика горо перед Зоровавелем? Ти рівнина, і винесе він наріжного каменя при голосних вигуках: Благодать, благодать на ньому!
8І було до мене слово Господнє:
9Руки Зоровавеля поклали підвалини Домові цьому; його руки й завершать його, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до вас.
10Бо хто може вважати день цей не важливим, коли радісно дивляться на будівельний вис о к в руках Зоровавеля ті сім, – це очі Господа, котрі зором оглядають всеньку землю?
11Тоді відповідав я і сказав йому: Що це за дві маслини і з правого боку світильника і з лівої сторони його?
12Удруге почав я говорити і сказав йому: Що засвідчують дві гілочки оливки, котрі через дві золоті рурочки виливають із себе золото?
13І сказав він мені: Ти не відаєш, що це? Я відповідав: Не знаю, володарю мій.
14І сказав він: Це – двоє, помазані єлеєм, вони постануть перед Господом усієї землі.