1О, ти чудова, моя кохана, ти пречудова! Очі твої голубині за твоїм покривалом; коси твої, мов козяче стадо, що сходить з гори Ґілеадської.
2Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходить, із котрих у кожної по двійко ягнят, і немає серед них неплідної;
3Мов стрічка черлена, губи твої, і вуста твої жадані; мов половинки граната – щічки твої за твоїм покривалом;
4Шия твоя, наче вежа Давидова, на зброю влаштована, тисяча щитів висять у ній – усе щити лицарів!
5Двійко персів твоїх, мов двійнята молодої сарни, що пасуться між лілеями.
6Допоки день дихає прохолодою, і втікають тіні, я піду на гору мирову і на пагорб з ладану.
7Уся ти прекрасна, кохана моя, і плямки не маєш ти жодної!
8Ходімо зі мною з Ливану, моя наречена! Зі мною йди з Ливану! Спіши з верховини Амани, з верховини Сеніру та Гермону, від лігвищ левових, від гір леопардових.
9Полонила ти серце моє, сестро моя, наречена; полонила ти серце моє одним поглядом очей твоїх, одним намистом, що на шиї твоїй.
10О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена; о, наскільки любов твоя краща від вина, і духмяність олив твоїх – усі пахощі!
11Щільниковим медом капають уста твої, наречена; мед і молоко під язиком твоїм, і духмяна шатів твоїх схожі на пахощі Ливану!
12Замкнений садок – сестра моя, наречена, зачинена криниця, джерельце запечатане;
13Розсадники твої – сад з гранатовими яблуками, з пречудовими плодами, кипри з нардами,
14Нард і шафран, пахуча тростина і кориця з усілякими духмянами дерев, мира і алое, з усіма пахощами найкращими;
15Садове джерельце – криниця живої води і потоки з Ливану.
16Здіймися, вітре, з півночі і прилинь з півдня, повій на сад мій, – і полинуть пахощі його! Нехай прийде мій коханий до саду свого і смакує солодкими плодами його.