1Боже! Погани прийшли до спадщини Твоєї; осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїни.
2Трупи служників Твоїх віддали на поживу птахам небесним, і тіла святих Твоїх – звіроті земній.
3Пролили кров їхню, як воду, довкола Єрусалиму, і нікому було поховати їх.
4Ми стали посміховиськом у наших сусідів, ганьбою і соромом в оточенні нашому.
5Доки, Господе, будеш гніватися без угаву, і палатиме ревність Твоя, мовби вогонь?
6Вилий гнів Твій на народи, котрі не спізнали Тебе, і на царства, котрі ймення Твого не прикликають.
7Бо вони пожерли Якова і оселю його спустошили.
8Не пригадуй нам гріхів наших пращурів; нехай якомога швидше знайдуть нас щедроти Твої; бо ми вельми виснажилися.
9Допоможи нам, Боже, Спасителю наш, заради слави йменню Твоєму; визволи нас і прости нам гріхи наші заради ймення Твого;
10Нащо поганам казати: Де Бог їхній? Нехай же вчиниться відомим поміж поганами перед очима нашими помста за пролиту кров служників Твоїх.
11Нехай постане перед лицем Твоїм стогін в’язня; могутністю рамена Твого збережи рокованих на смерть.
12Семикратно поверни сусідам нашим в нутро їхнє ганьбу, котрою вони Тебе, Господе, ганьбили.
13А ми, народ Твій і Твого пасовища вівці, вічно будемо прославляти Тебе, і з роду в рід звіщати похвалу Тобі.