1Слухайте, дітоньки, повчання батька, і зважайте, щоб навчитися розумові;
2Тому що я передав вам добре повчання. Не залишайте заповіді моєї.
3Бо я був сином у батька мого, ніжно-улюблений і єдиний у матері моєї;
4І він навчав мене, і говорив мені: Нехай утримає серце твоє слова мої; бережи заповіді мої і живи.
5Накопичуй мудрість, накопичуй розум; не забувай цього і не ухиляйся від слів моїх уст.
6Не залишай її, і вона буде охороняти тебе; люби її, і вона буде обороняти тебе.
7Головне – мудрість; набувай мудрости й усім майном твоїм набувай розум.
8Високо поціновуй її, і вона піднесе тебе; вона прославить тебе, якщо ти приліпишся до неї;
9Покладе на голову твою пречудовий вінок, пишну корону тобі подарує.
10Слухай, сину мій, і прийми слова мої, – і примножаться тобі роки життя.
11Я показую тобі шлях мудрости, веду тебе стежками прямими.
12Коли підеш, не знатиме перешкоди твоя хода, і коли побіжиш, – не спіткнешся.
13Міцно тримайся повчання, не залишай, бережи його; тому що воно – життя твоє.
14Не ходи стежкою лиходіїв, і не ходи шляхом лихих;
15Залиши його, не ходи по ньому; ухилися від нього, і промини його.
16Бо вони не заснуть, якщо не вчинять зла; пропадає сон у них, якщо вони не доведуть когось до падіння;
17Бо вони їдять хліб беззаконня і п’ють вино з грабунку.
18Стежка праведних – мов світло осяйне, котре все яснішає до повноти дня.
19А шлях беззаконних – мов пітьма; вони не відають, де спіткнуться.
20Сину мій! На слова мої зважай, і до мовленого мною прихили вухо твоє;
21Нехай не відходять вони від очей твоїх; бережи їх у глибині серця твого;
22Тому що вони – життя для того хто знайшов їх, і здоров’я для всього тіла його.
23Над усе, що оберігається, серце своє бережи; тому що з нього – джерела життя.
24Відкинь од себе лукавство уст, і лукавого язика віддали од себе.
25Очі твої нехай дивляться уперед, і вії твої нехай будуть спрямовані перед тобою.
26Обдумай стежку для ноги твоєї, і всі шляхи твої нехай будуть несхитними.
27Не ухиляйся ні праворуч, ані ліворуч; відверни ногу твою від зла.