1Краще вбогий, що ходить чесно, аніж багатий з брехливими устами, і, до того ж, безглуздий.
2Не добре душі без пізнання, і квапливий ногами спіткнеться.
3Глупота людини збочує шлях її, а серце її обурюється на Господа.
4Багатство долучає багато друзів, а бідного покидає навіть друг його.
5Брехливий свідок не залишиться без покари, і хто говорить неправду, не врятується.
6Багато людей запобігають перед можними, і кожний – друг людині, котра приносить дарунки.
7Бідного ненавидять всі брати його, і тим паче друзі його віддаляються од нього; наздоганяє їх зі словами поради, але вони не бажають цього.
8Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто пильнує розважливість, той знаходить успіх.
9Брехливий свідок не залишиться без покари, і хто говорить неправду, загине.
10Не до лиця глупакові ошатність, а поготів рабові панування над князями.
11Розважливість вчиняє людину неквапливою на гнів, і слава для неї – бути поблажливим до переступів.
12Гнів царя – мов ревище лева, а приязнь його – мов роса на траву.
13Безглуздий син – то біда для батька, а сварлива дружина – стічна ринва.
14Дім і маєток – спадок від батьків, а розумна дружина, – від Господа.
15Лінощі занурюють у сонливість, і недбала душа зазнаватиме голоду.
16Хто береже заповіді, береже свою душу, а той, хто не дбає про свої шляхи, – загине.
17Хто чинить бідному добро, той Господові позичає; і Він йому надолужить за його доброчинство.
18Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся його криком.
19Гнівливий нехай зазнає покарання, бо, коли помилуєш його, то ще більше каратимеш його.
20Дослухайся поради і приймай викриття, щоб учинитися тобі відтак мудрим.
21Багато замірів у серці людини, але справдиться лише визначене Господом.
22Радість людини – доброчинність її, і вбога людина краща, аніж брехлива.
23Страх Господній провадить до життя, і хто має його, завжди буде вдоволений, і лихо не спіткає його.
24Ледачий опускає руку свою до чаші, і не хоче піднести її до рота.
25Якщо ти покараєш облудника, то навіть простодушний стане розважливим; і коли викриєш розумного, то він прийме повчання.
26Той, хто обдирає батька і проганяє матір, – син ганебний і безсоромний.
27Припини, сину мій, слухати поради про те, щоб ухилятися від висловів пізнання.
28Лукавий свідок збиткується над судом, і вуста лиходіїв ковтають неправду.
29Готові для лиходіїв суди, і покарання на тіло глупаків.