1Свавільний шукає вигадки, повстає супроти розумного.
2Безглуздий не любить знання, а прагне виявити свій розум.
3Коли приходить безглуздий, приходить і презирство, а вже з ганьбою – обмова.
4Слова уст людських – глибокі води; джерело мудрості – струменистий потік.
5Не добре бути прихильним до лиходія, щоби здолати праведного на суді.
6Уста безглуздого поспішають сваритися, і слова його прикликають покару.
7Язик безглуздого – загибель для нього, а вуста його – тенета для душі його.
8Слова обмовника – немов ласощі, і вони входять до середини черева.
9Недбалий в роботі своїй – брат марнотратника.
10Ймення Господнє – міцна вежа; втікає до неї праведник, і в безпеці.
11Маєтність багатого – фортечне місто його, і, немов високий мур, в його уяві.
12Перед занепадом підноситься серце людини, а покірність передує славі.
13Хто відповідає, не вислухавши, тому бракує глузду, і сором йому.
14Дух людини зносить її неміч; а вражений дух – хто може зміцнити його?
15Серце розумного набуває знань, і вухо мудрих шукає пізнання.
16Дарунок людини надає її простору й до вельможних приведе її.
17Перший у позові своєму бере гору, але приходить супротивник його і викриває його.
18Жереб спричиняє сварку і вирішує поміж міцними.
19Розлючений брат неприступніший фортечного міста, і сварки схожі на засуви брами.
20Від плоду уст людини виповнюється нутро її; і набутком уст своїх вона насичується.
21Смерть і життя у владі язика, і ті, що люблять його, будуть їсти його плоди.
22Хто знайшов щиру дружину, той знайшов добро і дістав ласку від Господа.
23З благанням говорить убогий, а багатий відповідає брутально.
24Хто хоче мати друзів, той сам має бути дружелюбним; і трапляється друг, приязніший від брата.