1Сумирна відповідь відвертає гнів, а образливе слово викликає лють.
2Язик мудрих повідує добрі знання, а вуста безглуздих вирікають глупоту.
3Очі Господні – на кожному місці; вони бачать злих і добрих.
4Лагідний язик – дерево життя, а невпокорений – пригноблення духу.
5Безглуздий нехтує повчанням батька свого; а хто зважає на докір, той розумний.
6У домі праведника – значні скарби, а в прибутках лиходія – безлад.
7Уста мудрих розповсюджують знання, а серце безглуздих не так.
8Пожертва лиходіїв – мерзота перед Господом, а молитва праведних бажана Йому.
9Мерзота перед Господом – шлях лиходія, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
10Люта кара тому, хто зі шляху збочує, а той, що звинувачення ненавидить, – загине.
11Шеол і Аваддон відкриті перед Господом, тим паче серця синів людських.
12Не любить розпусник тих, що звинувачують його, і до мудрих не підійде.
13Веселе серце вчиняє обличчя веселим, а при сердечній скорботі дух занепадає.
14Серце розумного шукає знання, а вуста безглуздих глупоту споживають.
15Усі дні лиходія сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
16Краще мале в Господньому страхові, аніж великий скарб при тривозі.
17Краще миска зела, і при ній любов, аніж угодований бик, і при ньому ненависть.
18Запальний чоловік зчиняє розбрат, а лагідний втихомирює заколот.
19Шлях ледаря – мов терновий паркан, а шлях праведних гладенький.
20Мудрий син приносить радість батькові, а безглузда людина нехтує матір’ю своєю.
21Глупство – радість для безглуздого, а людина розумна вибирає добру торованку.
22Без поради задумане не має успіху, а коли порадників чимало, – справдиться.
23Радість людині у відповіді вуст її, і яке гарне слово вчасне!
24Шлях життя мудрого вгору, щоб ухилитися від безодні шеолу внизу.
25Дім пихатих зруйнує Господь, а межу вдови зміцнить.
26Мерзота перед Господом помисли злих, а слова чистих бажані для Нього.
27Зажерливий зруйнує дім свій, а той, що ненавидить гостинці, буде жити.
28Серце праведного обдумує відповідь, а вуста лиходіїв зло виливають.
29Задалеко Господь від лиходіїв, а молитву праведника чує.
30Світлий погляд тішить серце, і добра вість зміцнює кості,
31Вухо, уважне до повчання життя, завше серед мудрих.
32Той, хто відкидає повчання, не дбає про свою душу; а хто зважає на звинувачення, – той набуває розуму.
33Страх Господній навчає мудрости, а славі передує покірність.