1Мудра дружина дасть раду своєму домові, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2Хто ходить шляхом належним, той боїться Господа; а чиї стежки криві, той нехтує Ним.
3У вустах безглуздого – батіг пихатості; а вуста мудрих охороняють їх.
4Де немає волів, там ясла чисті; але набутку багато від сили волів.
5Свідок правдивий не бреше; а свідок облудний виповість багато брехні.
6Розпусник шукає мудрости і не знаходить; а для розумного пізнання легке.
7Відійди од людини безглуздої, у котрої ти не помічаєш розумних уст.
8Мудрість розумного – пізнання шляху свого, а глупство нерозважливих облуда.
9Безглузді сміються з гріха, а між праведними – приязнь.
10Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втручається чужий.
11Дім лиходіїв занепаде, а житло праведних розквітне.
12Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними; але кінець їхній – стежка до смерти.
13Іноді й від сміху болить серце, і закінчення радости – смуток.
14Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, а добра – від своїх.
15Безглуздий вірить будь-якому слову, а розважливий уважний до шляхів своїх.
16Мудрий боїться і ухиляється від зла, а безглуздий дратівливий і зарозумілий.
17Запальний може вчинити глупство; але людина, що навмисне чинить зло, ненависна.
18Невігласи дістають у спадок собі глупоту; а розважливі знанням коронуються.
19Поклоняться недобрі перед добрими, і лиходії біля брами праведника.
20Убогого, трапляється, ненавидять навіть близькі його, а в багатого чимало друзів.
21Хто зневажає ближнього свого, той грішить; а хто милосердний з бідним, той блаженний.
22Чи не блудять ті, що лихе задумують? Але милість і вірність у тих, що мають добрі помисли.
23Від усілякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки втрата.
24Вінець мудрих – багатство їхнє, а глупота невігласів – глупство є.
25Щирий свідок рятує душі, а лукавий брехні торочить.
26У страхові перед Господом – надія несхитна, і синам Своїм Він притулок.
27Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від тенет смерти.
28У безлічі народу – велич царя, а коли народу замало, – лихо володареві.
29У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виповідає глупство.
30Сумирне серце – життя для плоті; а заздрість – гнилятина для кісток.
31Хто пригноблює бідного, той ганьбить Творця його; а хто шанує Його, – доброчинить нужденному.
32За своє зло лиходій буде відкинутий, а праведний навіть при смерті своїй має надію.
33Мудрість спочине в серці розумного і серед безглуздих нагадає про себе.
34Праведність підносить народ, а беззаконня – ганьба народів.
35Прихильність царя – до служника розумного, а гнів його – супроти того, хто ганьбить його.