1Павло, в’язень Ісуса Христа, і Тимофій, брат, Филимонові улюбленому і співробітникові нашому.
2І сестрі любій Апфії, і Архипові співучасникові нашому, і домашній твоїй церкві:
3Благодать вам і мир від Бога Батька нашого і Господа Ісуса Христа.
4Дякую Богові моєму, щоразу згадуючи про тебе в молитвах моїх,
5Зачувши про твою любов і віру, котру маєш до Господа Ісуса і до всіх святих,
6Щоб спільність віри твоєї виявилася діяльною у пізнанні всілякого у вас добра у Христі Ісусі.
7Бо ми маємо велику радість і втіху в любові твоїй, тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих.
8А тому, маючи велике у Христі завзяття наказувати тобі, що необхідне,
9Краще з любови благаю, не хтось інший, але я, Павло старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа;
10Прошу тебе про сина мого Онисима, котрого породив я в ув’язненні моєму:
11Він був нещодавно невдатний для тебе, а тепер придатний тобі й мені, я повертаю його,
12А ти прийми його, як моє серце.
13Я хотів при собі притримати його, щоб він замість тебе послужив мені в ув’язненні за проповідь Євангелії;
14Але без твоєї згоди нічого не хотів чинити, щоб добра справа твоя була не примусовою, а добровільною.
15Бо, можливо, він через те й відлучився на час, щоб ти прийняв його назавжди,
16Та вже не як раба, але вище раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим паче тобі; і за тілом, і в Господі.
17Отож, якщо маєш мене за друга, то прийми його, як мене.
18А якщо він чимось образив тебе, або заборгував, вважай це за мною.
19Я, Павло, написав рукою моєю: я дам відплату; не кажу тобі про те, що ти самим собою мені заборгував.
20Так, брате, дай мені скористатися від тебе в Господі; заспокой моє серце в Господі.
21Сподіваючись на послух твій, я написав тобі, знаючи, що ти вчиниш навіть більше, аніж я кажу.
22А заразом приготуй для мене помешкання; бо сподіваюся, що завдяки молитвам вашим, я буду дарований вам.
23Вітає тебе Єпафрас, мій співв’язень заради Христа Ісуса, Марко, Аристарх, Димас, Лука – співробітники мої.
24Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.